Ухвала суду № 64655801, 06.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017р. Справа № 876/10572/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1

позивача у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.11.2016р. по справі № 819/909/16

за позовом ОСОБА_3

до відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016р. позивач: ОСОБА_3 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Тернопільської Об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) ГУ ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016р. №132473-13.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач не погоджується з таким податковим повідомленням- рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За результатами розгляду справи Тернопільський окружний адміністративний суд адміністративний позов задоволив, оскільки прийшов до висновку про те, що при визначені середньоринкової вартості транспортного засобу контролюючий орган має враховувати фактичний пробіг транспортних засобів, а не тільки нормативну оцінку, чого відповідачем здійснено не було.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Тернопільська ОДПІ оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування, згідно із вимогами ст.267 ПК України. Апелянт вказує, що рішення міської ради не може вплинути на визначення платників податку, об'єкта та бази оподаткування, ставки податку, порядку обчислення податку, податкового періоду, строку та порядку сплати податку. Апелянт стверджує, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги пп.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 06.02.2017р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, яким в усних поясненнях, наданих суду, висловлено правову позицію на підтримку вимог апеляційної скарги.

Представник позивача у справі: ОСОБА_2 надала усні пояснення на підтримку своєї правової позиції, у яких представник позивача проти апеляційної скарги заперечила повністю.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

30.06.2016р. Тернопільською ОДПІ на підставі пункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 підпункту 267.6.2 пункту 267.6 ст. 267 Податкового Кодексу України (ПК) було винесено податкове повідомлення-рішення №132473-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2016р. у розмірі 25000,00грн. Податкове зобов'язання було визначене контролюючим органом, у зв'язку з належністю позивачу автомобіля RANG ROVER.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог п.267.1.1 ст.267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Керуючись вимогами п.267.2.1 ст.267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до норм пункту 267.4 статті 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Глрмами пункту 58.1 статті 58 ПК України установлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПК України.

Відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016р."від 24.12.015р.№909-VIII.Зокрема,згідно із положеннями п. 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України , об'єктом оподаткування визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно із п.2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016р. №66 , визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку,- визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013р. №403, де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013р. №403, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації, згідно із додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Відповідно пункту 2 Порядку № 403 та пункту 12 Методики, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, при визначенні середньоринкової вартості транспортного засобу контролюючий орган повинен був враховувати і фактичний пробіг автомобіля, чого здійснено не було.

Крім того, визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2016 рік є протиправним з огляду на передчасність такого, порушення принципу стабільності податкового законодавства, оскільки зміни до елементів транспортного податку були внесені після встановленого законодавством шестимісячного строку до початку нового бюджетного періоду. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №132473-13 від 30.06.2016р. є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.11.2016р. по справі № 819/909/16 за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,- залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.11.2016р. по справі № 819/909/16,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено 09.02.2017р.