Постанова № 64655751, 01.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/876/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні - Трейд» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні-Трейд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.06.2016 №0008491202, №0008501202,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.06.2016 №0008491202, №0008501202.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України, наказу від 16.05.2016 №1346 та повідомлення від 16.05.2016 №13168/23-01-15-02 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Юні-Трейд» щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 81189,00 грн, відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року; за наслідками перевірки складено акт від 02 червня 2016 року №116/23-01-15-0208/32654168.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України по декларації за травень 2015 року, що призвело до завищення суми податкового кредиту за травень 2015 року на 106253,00 грн; завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі 100139,00 грн; заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 6114,00 грн; завищення суми заявленої до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за травень 2015 року у розмірі 81189,00 грн.

23 червня 2016 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0008491202, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 81189,00 грн по податковій декларації за травень 2015 року, та застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 40595,00 грн;

- №0008501202, яким на підстав акту перевірки за виявлені порушення позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 100139,00 грн по декларації за травень 2015 року.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки керівник ТОВ «Сістем Технолоджи М», заперечив у судовому засіданні свою причетність до господарської діяльності товариства, то надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки знайшли свого підтвердження, тому останнім неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з зазначеними вище контрагентами.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 та 200.2 статті 200 ПК України визначено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункту 201.4 статті 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тому, дослідженню підлягає реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, та приймати на підтвердження даних податкового обліку необхідно лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Сістем Технолоджи М», на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Сістем Технолоджи М» (продавець) було укладено договір від 15 травня 2015 року №19, відповідно до якого останній зобов'язується поставити комплекти запасних частин до печі - автомату А2-ОВА, у склад якої входять пів форма А2.ОВА.02.067 у кількості 1 шт; А2.ОВА.02.068 у кількості 1 шт; штифр А2.ОВА.02.035 у кількості 2 шт, пуансони А2.ОВА.02.033 у кількості 5 штук. Ціну товару установлено у розмірі 14757,30 грн, в тому числі ПДВ, за 1 комплект; кількість товару по договору складає 36 комплектів; загальна сума договору складає 637515,36 грн.

Відвантаження товару здійснюється по усній заявці покупця. Строк готовності відвантаження товару продавцем визначається протягом 20 днів з дня підписання договору. Кожна партія товару, що постачається супроводжується наступними документами: накладні, податкові накладні, специфікація, товаротранспортні накладні. Перехід права власності на товар здійснюється в момент отримання товару уповноваженим представником покупця шляхом підписання ним накладних. Відпуск товару здійснюється на протязі 1-го робочого дня з моменту письмового чи усного узгодження дати відвантаження. Поставка товару здійснюється замовленим транспортом або «експрес» поштою за рахунок продавця. Передача товару по кількості та якості здійснюється на складі покупця. Вказаний договір зі сторони позивача підписаний директором Дринясовим Олександром Володимировичем, зі сторони продавця - ОСОБА_3

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаним договором сторонами підписано видаткову накладну від 18.05.2015 №1629, яка містить назву, кількість, ціну товарів, загальну їх вартість у сумі 637515,36 грн, в тому числі ПДВ 106252,56 грн; також продавцем виписано та складено податкову накладну від 18.05.2015 №1185, яка підписана ОСОБА_3 На підтвердження транспортування товару, позивачем надана Експрес - накладна ТОВ «Нова пошта» №59000110074888 від 16 травня 2015 року.

Згідно матеріалів справи, запасні частини до печі-автомату А2-ОВА, реалізовані позивачем литовському підприємству UAB «VIKEDA» на підставі контракту від 15.05.2015 №15-5; транспортування товару підтверджується відомостями, які містяться у міжнародній товарно-транспортній накладній від 22.05.2015 №068455; експорт товару підтверджується відомостями, які містяться у декларації від 22.05.2015 №90206000/0/2015/003250.

Також, як вбачається з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за ІІ квартал 2015 року, станом на час здійснення господарських операцій, на ТОВ «Сістем Технолоджи М» працювало 4 особи, в тому числі керівник ОСОБА_3 (податковий номер - НОМЕР_1); в подальшому, 01.06.2016, товариством було прийнято на роботу 2 особи; розрахунок підписаний ОСОБА_3.

Крім цього, на вимогу колегії керівником ТОВ «Юні-Трейд» були подані письмові пояснення, в яких він підтвердив надходження товару від ТОВ «Сістем Технолоджи М»; зазначені обставини керівник ТОВ «Юні-Трейд» підтвердив в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи.

Отже, зазначені докази та пояснення свідчать про те, що господарські операції позивача з ТОВ «Сістем Технолоджи М» здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договору та первинних документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

Крім цього, колегією суддів встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі №823/3454/15 задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юні-Трейд» до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 18.08.2015 №0000161504 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100139,00 грн та №0000171504 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 81189,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 20297,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та від 25 березня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі №823/3454/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні-Трейд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 у справі № 823/3454/15; касаційну скаргу повернуто скаржнику.

Положеннями статті 254 КАС України визначено, що постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, оскільки постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі №823/3454/15 набрала законної сили, то обставини, встановлені в ній не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно вказаної постанови посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника за травень 2015 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 11.08.2015 №4782/23-01-15-0408/32654168 (на підставі яких винесені податкові повідомлення - рішення від 18.08.2015 №0000161504, №0000171504), яким зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за травень 2015 року у розмірі 106253,00 грн, завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 100139,00 грн, занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 6114,00 грн та завищено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, за травень 2015 року у розмірі 81189,00 грн.

Під час розгляду вказаної справи суд дослідив та встановив реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Сістем Технолоджи М» на підставі договору від 15.05.2015 №19 щодо постачання позивачу 36 комплектів запасних частин до печі-автомату А2-ОВА.

Отже, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі №823/3454/15 встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «Сістем Технолоджи М» є реальними, та підтверджуються необхідними документами, тому колегія суддів вважає, що вказані обставини при розгляді даної справи не потребують доказування.

При цьому, згідно вказаної постанови, під час розгляду справи №823/3454/15 суд спростував посилання контролюючого органу, які є аналогічними посиланням в акті перевірки у даній справі, зокрема на експрес-накладну ТОВ «Нова пошта» №59000110074888 від 16.05.2015 року; відібрані оперативним управлінням ГУ ДФС у Черкаській області письмові пояснення директора ТОВ «Сістем Технолоджи М» про те, що він не брав участі у здійсненні господарської діяльності; встановив використання придбаних товарів у власній господарській діяльності (реалізація за договором від 15 травня 2015 №15-5 UAB «VIKEDA») та підтвердження первинними бухгалтерськими документами фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сістем Технолоджи М».

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 76 КАС України пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши письмові докази, обставини, які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, пояснення позивача, які в сукупності підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Сістем Технолоджи М», колегія приходить до висновку, що органом державної податкової служби як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість висновків акту перевірки щодо безтоварності спірних операцій, відповідно, спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що надані ОСОБА_5 покази щодо непричетності його до господарської діяльності ТОВ «СістемТехнолоджи М» не спростовують висновки колегії суддів щодо реальності господарських операцій позивача з зазначеним товариством.

Під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів враховує пункт 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» в якому зазначено, що «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.»

Отже, на думку Європейського суду з прав людини, відмова у підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може ґрунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування.

Загальновідомим також є Рішення ЄСПЛ у справі «Булвес АД» проти Болгарії, де вказано на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

Таким чином, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно акту перевірки від 02.06.2016 №116/23-01-15-0208/32654168, на підставі якого винесені оскаржувані у даній справі податкові повідомлення - рішення, перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України, наказу від 16.05.2016 №1346 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юні-Трейд».

Пунктами 79.1 та 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Проте, відповідачем не надано доказів про здійснення контролюючим органом вищого рівня перевірки за наслідками якої встановлено невідповідність висновків акта перевірки від 11.08.2015 №4782/23-01-15-0408/32654168 вимогам законодавства або неповне з'ясування під час попередньої перевірки за той самий період питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім цього, як вбачається з наказу ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 16 травня 2016 року №1346, підставою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки для визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Юні-Трейд» за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 є проведення службового розслідування.

Відповідно, в такому випадку рішення про проведення документальної позапланової перевірки повинно прийматися контролюючим органом вищого рівня, проте наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 16 травня 2016 року №1346 прийнятий ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, тобто тим контролюючим органом, яким вже було проведено перевірку за травень 2015 року та за наслідками якої складено акт перевірки від 11.08.2015 №4782/23-01-15-0408/32654168 з встановленими тотожними порушеннями.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки перевірка позивача проведена без дотримання вимог чинного законодавства та, по суті, відсутня як юридичний факт, у відповідача були відсутні підстави приймати спірні податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 23.06.2016 №0008491202, №0008501202

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, на користь позивача витрати на оплату судового збору в сумі 3661,72 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні - Трейд» задовольнити.

Скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 23.06.2016 №0008491202, №0008501202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні-Трейд» витрати на оплату судового збору в сумі 3661 (три тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 72 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 06.02.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.