Постанова № 64655720, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1092/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 6833-20.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у 2013 році між ОСОБА_1 (Орендар) та Смілянською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1358 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, що відноситься до земель житлової та громадської забудови, і яка знаходиться у АДРЕСА_1.

Згідно п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 150 642,94 грн. (110,93 грн. за 1 кв.м.).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем відповідно до рішення Смілянської міської ради від 29.03.2012 № 21-15/VI у грошовій формі у розмірі коефіцієнту 0,001 від нормативної грошової оцінки, що складає 150 грн. 64 коп. в рік.

30 червня 2016 року Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 6833-20 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 8 088,70 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначено в підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.

Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи відповідає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 р. № 21-274а14, від 21.04.2015 р. № 21-131а15.

Відповідно до ч. 2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином у разі, якщо розмір орендної плати за землю, який встановлено відповідним договором є меншим, ніж передбачено Податковим кодексом України, орендна плата має справлятися у розмірі, встановленому Податковим кодексом України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 6833-20 Смілянська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України. Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 та скасування вказаного рішення податкового органу - відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 09 листопада 2016 року, та є підставами для її скасування.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п.п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанову в повному тексті виготовлено 09 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.