Ухвала суду № 64655702, 08.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №705/6763/16-а Головуючий у 1-й інстанції:Горячківська Л.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Канівець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської Ради, начальника Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорної Валентини Георгіївни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської Ради, начальника Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорної Валентини Георгіївни, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування №94 від 17.10.2016 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради №94 від 17.10.2016 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень. Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188- 42 КУпАП - закрито.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідач, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксації судового процесу.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та закриття справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, листом Відділу ДАБК Уманської міської ради від 03.10.2016 за вих.№460 позивача було повідомлено про проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 в період з 10.10.2016 по 14.10.2016, власником якої є ОСОБА_2 В цьому ж листі зазначено про необхідність позивача 13.10.2016 року об 11-00 год. (робочий день) знаходитись за вищезазначеною адресою для прийняття участі у складанні матеріалів перевірки, ознайомленні із результатами перевірки, наданні заперечень, зауважень пояснень до перевірки (у разі наявності), додаткових документів тощо; підпису та отримання відповідних екземплярів матеріалів перевірки.

13 жовтня 2016 року головним спеціалістом Відділу ДАБК Уманської міської ради Ткачуком А.С. було складено акт про недопущення громадянином ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, посадових осіб Відділу ДАБК Уманської міської ради на об'єкт будівництва.

Головним спеціалістом Відділу ДАБК Уманської міської ради Ткачуком А.С. 13 жовтня 2016 року було складено протокол №94 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 Згідно із зазначеним протоколом, ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, не допустив посадових осіб Відділу ДАБК Уманської міської ради до перевірки об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1, чим порушив пп.1,4 п.11, абз. 1.п.4 «Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю».

17 жовтня 2016 року позивач подав до Відділу ДАБК Уманської міської ради особисту заяву, в якій зазначив, що акт про недопущення ним спеціаліста Відділу ДАБК на об'єкт будівництва від 13.10.2016 є безпідставним.

Проте, 17 жовтня 2016 року начальником Відділу ДАБК Уманської міської ради Чорною В.Г. було винесено постанову №94, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188 -42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Не погоджуючись з постановою про адміністративне правопорушення позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, прийшов до висновку про протиправність прийняття постанови №94 від 17.10.2016 про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржена постанова про адміністративне правопорушення необґрунтована та безпідставна, а вини позивача у зазначеному адміністративному правопорушенні не доведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та протиправність постанови про адміністративне правопорушення, прийнятої відносно позивача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно з п. 1 названого Порядку визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п.3 Порядку).

Відповідно до п.5 зазначеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду справи ОСОБА_2 було повідомлено про проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 в період з 10.10.2016 по 14.10.2016, власником якої він є. В повідомлені зазначено про необхідність позивача 13.10.2016 об 11-00 год. (робочий день) знаходитись за вищезазначеною адресою для прийняття участі у складанні матеріалів перевірки, ознайомленні із результатами перевірки, наданні заперечень, зауважень пояснень до перевірки (у разі наявності), додаткових документів тощо; підпису та отримання відповідних екземплярів матеріалів перевірки.

Відповідно до довіреності зареєстрованої в реєстрі за №3323 від 12.10.2016, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником у всіх без виключення органах державної влади, в будь-яких підприємства, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, органах самоврядування, в органах Державно-архітектурного контролю, відділах адміністративних та дозвільних процедур виконавчого комітету, відділах архітектури, містобудування та кадастру та в інших установах та здійснювати від його імені відповідні дії.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ОСОБА_3, як представник позивача, на виконання повноважень за дорученням 13.10.2016 о 11-00 год. забезпечив доступ працівників ДАБК на територію будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1, однак впустити інспекторів всередину будинку представник позивача можливості не мав, оскільки згідно повідомлення про проведення перевірки була відсутня інформація про необхідний доступ до самої будівлі, але лише вказано на необхідність знаходження в зазначеному місті для прийняття участі у складанні матеріалів перевірки, ознайомленні із результатами перевірки, наданні заперечень, зауважень пояснень до перевірки (у разі наявності), додаткових документів тощо; підпису та отримання відповідних екземплярів матеріалів перевірки.

Таким чином, листом Відділу ДАБК Уманської міської ради від 03.10.2016 не було покладено обов'язку на позивача забезпечити 13.10.2016 об 11-00 год. обов'язковий допуск інспекторів ДАБК саме в середину будинку, тому позивач уповноважив свого представника лише на вчинення тих дій, які були зазначені у листі ДАБК.

Положеннями ч. 2 ст. 188-42 КУпАП передбачено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За нормами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Нормами ст. 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) вносить постанову по справі.

Таким чином, наведені вище положення чинного законодавства зобов'язують орган (посадову особу), що складають протокол про адміністративне правопорушення та розглядають справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати та конкретно зазначити у протоколі та постанові місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені обставини справи колегія суддів дійшла висновку, що вказана постанова про адміністративне правопорушення прийнята відносно позивача є безпідставною, у зв'язку з тим, що постанова не вмотивована і не підтверджена доказами, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та не можуть бути підставами для її скасування.

Посилання апелянта на необхідність допуску посадових осіб відповідача до будівлі відповідно до абзацу четвертого листа Відділу ДАБК Уманської міської ради від 03.10.2016 за вих.№460, яким позивача було повідомлено про проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт, не приймаються судом до уваги, оскільки зазначений абзац листа Відділу ДАБК Уманської міської ради не містить таких вказівок, а зазначає відповідальність позивача відповідно до норм КУпАП у разі необгрунтованої відмови від перевірки або залишення даного повідомлення без реагування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказане вище свідчить про те, що інспектор розглянув справу та притягнув позивача до відповідальності за відсутністю доказів вчинення позивачем правопорушень, за відсутності доказів його вини, упереджено, оскільки не дослідив обставини справи в сукупності.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, про протиправність постанови Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради №94 від 17.10.2016 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. Тому постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Беручи до уваги вищезазначені обставини справи, зазначені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанову №94 від 17.10.2016 про адміністративне правопорушення прийнято безпідставно та необґрунтовано.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.