Постанова № 64655577, 08.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року справа №805/4709/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 805/4709/16-а за позовом ОСОБА_2 до Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є приватним підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця № 0010438 від 14.09.1999 року, обрала спрощену систему оподаткування, перебуває на обліку в пенсійному фонді, як платник страхових внесків і одночасно одержує пенсію за віком.

У листопаді 2016 року відповідачем ОСОБА_2 направлено вимогу № Ф-1317-23 про сплату боргу (недоїмки) вих. № 21359/10/05-16-17 від 11.11.2016 року, яку вона отримала у поштовому відділенні 17.11.2016 року у розмірі 24014,04 грн. З отриманої вимоги вбачається, що вказана сума є заборгованістю зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2016 року.

Вважає, що вимога № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року є такою, що прийнята із порушенням чинного законодавства, просила визнати дії Красноармійської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування протиправними. Скасувати вимогу № Ф-1317-23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 805/4709/16-а позов задоволено частково. Визнано дії Красноармійської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування протиправними. Скасовано вимогу № Ф-1317-23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.

Відповідач - Красноармійська обєднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області не погодився з постановою суду, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтував порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначив, що позивач не звільняється від сплати за себе єдиного внеску згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», оскільки отримує пенсію по втраті годувальника.

Сторони в судове засідання не прибули, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 14.09.1999 р. за № 04052933Ф0010438, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного внеску. Відповідно до розпорядження, позивачу призначено пенсію по втраті годувальника.

Відповідач Красноармійська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Донецькій області відповідно до п. 191-1.8 Податкового кодексу України, забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

11 листопада 2016 року Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1317-23 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2016 року у розмірі 24014,04 грн.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним питанням у справі є наявність правових підстав у позивача для звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивач на час виникнення спірних правовідносин досягла пенсійного віку згідно вимог ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і, що ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів саме за віком, а не тільки тих, які отримують пенсію за віком.

Такий висновок суду є помилковим внаслідок невірного застосування норм матеріального закону.

Згідно норм ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно до п.4 ч.1. ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким ст.4 Закону №2464 було доповнено ч.4 такого змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Тобто, за змістом цієї норми фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком ( незалежно від того, досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах зі зменшенням віку) та отримують згідно закону пенсію.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і вислугу років.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлений виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом ( за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років).

Згідно з ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження, позивачу призначено пенсію по втраті годувальника.

Проаналізувавши наведені норми Законів № 2464-VI, № 1788-ХІІ, 1058-IV колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачеві призначено пенсію по втраті годувальника, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати єдиного внеску згідно вимог ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI, оскільки позивач не отримує пенсію за віком на загальних підставах або пенсію за віком на пільгових умовах. А пенсіонери, які отримують пенсію по втраті годувальника, не входять до переліку пенсіонерів, які звільняються від сплати єдиного внеску згідно положень ч.4 ст.4 Закону №2464-VI.

Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

По справі № 21-2531а15 від 6 жовтня 2015 року, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що у постанові, на яку посилається у своїй заяві ОДПІ, а також постанові від 26 травня 2015 року (справа № 21-228а15) міститься правовий висновок, відповідно до якого, положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI не поширюються на осіб, які отримують пенсію у звязку з втратою годувальника.

З огляду на викладене, колегія суддів вирішила, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не звільнена від сплати єдиного внеску згідно п.4 с.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права невірно вирішив справу, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в позові в повному обсязі.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 197, ст. 198 ч.1 п.3, ст. 202 ч.1 п.4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 805/4709/16-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 805/4709/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн. відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_3