Ухвала суду № 64655394, 08.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"08" лютого 2017 р. справа № 320/7285/16-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2016 р. у справі №320/7285/16-а

за позовом Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про скасування постанови, -

встановив:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 17.10.2016р. ВП №52663768 в частині стягнення з Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій об виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 Закону України Про виконавче провадження.

До позову позивач також долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2016 року позов повернуто позивачу. Ухвала мотивована тим, що позивач на виконання ухвали від 24.11.2016 року не усунув недоліки апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою суду від 07.12.2016 р., позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заявник, зокрема, зазначив, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про судовий збір Кабінет Міністрів України зобовязаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. До цього часу порядок щодо вказаного фінансування не визначено. Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені

статтею 73 цього Закону.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2016 рік не передбачає кошти на сплату судового збору. Відсутність відповідних коштів підтверджується довідкою управління, яка додана до адміністративного позову. Згідно з ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити або звільнити від його сплати. Також, відповідно до ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст.6, 7 КАС України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відкрити провадження по справі.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Питання щодо зменшення, відстрочення, розстрочення чи звільнення сплати судового врегульовано положеннями ст.88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні положення передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити від сплати судового збору. Єдиною підставою для вчинення зазначених дій є майновий стан заявника. Обґрунтування повязаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.11.2016 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, позов залишено без руху та надано позивачу час до 05.12.2016 року для надання доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху (п.1 ч.3 ст.108 КАС України).

Копію ухвали суду від 24.11.2016 року позивач отримав 01.12.2016 року.

Оскільки позивач не усунув недоліки позову, ухвалою суду від 07.12.2016 року позов повернуто позивачу.

Ухвала суду від 24.11.2016 року набрала законної сили та на час розгляду апеляційної скарги є чинною.

Упродовж наданого ухвалою від 24.11.2016 року строку позивач до суду не подавав заяв про звільнення чи відстрочення сплати судового збору або доказів, що свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють сплату позивачем судового збору.

Отже, судом першої інстанції було правомірно повернуто позов позивачу відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч.2 ст.88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2017 року задоволено частково клопотання заявника та відстрочено йому сплату судового збору в сумі 1378 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 07.12.2016 року до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до матеріалів справи, на час розгляду апеляційної скарги заявником не було сплачено судовий збір в сумі 1378 грн.

Отже, судовий збір в сумі 1378 грн. підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2016 р. у справі №320/7285/16-а залишити без змін.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; код банку отримувача (МФО): 805012) судовий збір в сумі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя:О.М. Панченко

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:В.Є. Чередниченко