Ухвала суду № 64655345, 07.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2017 рокусправа № 804/5692/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Громадської організації «Платформа Громадський контроль»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Платформа Громадський контроль» до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Платформа Громадський контроль» звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому просила визнати протиправними дії відповідачів щодо порушення порядку формування постійної поліцейської комісії при Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області та визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 10.08.2016р. №2252 про створення постійної поліцейської комісії при Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову посилається на порушення порядку формування постійної поліцейської комісії при Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області та як наслідок скасування наказу про її створення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у задоволені позовних вимог було відмовлено з підстав необґрунтованості доводів викладених в позовній заяві.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав на неї апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити його вимоги в повному обсязі, посилається на те, що судом першої інстанції були зроблені висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом невірно надано оцінку тому факту, що включення кандидатів до складу поліцейських комісій можливо лише виключно за пропозиціями які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних веб-сайтах МВС, Національної поліції України чи органів поліції, та за їх згодою. Крім того відбір кандидатів повинен був відбуватися відповідною радою, а не комісією депутатів цієї ради, протокол якої не відповідає інструкції з діловодства. Діями відповідачів допущено порушення права не тільки позивача, але і інших організацій, які зверталися до обласної ради з колективним зверненням щодо проведення відкритого та прозорого конкурсу про відбір кандидатів.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Громадської організації «Платформа Громадський контроль» просив задовольнити вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представники відповідачів просили відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.02.2016р. до ГУНП від Дніпропетровської обласної ради надійшов лист від 26.02.2016р. за №ВИХ-418/0/2-16 про надання двох представників від громадськості для включення до складу поліцейської комісії ГУНП, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Питання про визначення кандидатур представників до складу поліцейської комісії ГУНП було вивчено та розглянуто постійною комісією обласної ради з питань забезпечення правоохоронної діяльності на її засіданні 16.02.2016р., про що зазначено у протоколі №1 від 16.02.2016р. (а.с.58- 72).

З зазначеного протоколу вбачається, що за результатами заслуховування інформації про обрання представників громадськості до складу поліцейської комісії ГУНП постійною комісією обласної ради з питань забезпечення правоохоронної діяльності шляхом голосування було вирішено рекомендувати до складу поліцейської комісії ГУНП ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На підставі наведеного Дніпропетровська обласна рада листом від 26.02.2016р. за №ВИХ-418/0/2-16 за підписом голови обласної ради повідомила ГУНП про те, що відповідно до ст.51 Закону України «Про національну поліцію» Дніпропетровська обласна рада визначилась з двома претендентами від громадськості до складу поліцейської комісії територіального органу поліції та надала їх дані.

В подальшому також Дніпропетровською обласною радою було прийнято рішення від 28.10.2016р. №104-6/VІІ, яким, з урахуванням рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань забезпечення правоохоронної діяльності, визначено, що до складу поліцейської комісії ГУНП обрано ОСОБА_1 та ОСОБА_2

03.03.2016 р. ГУНП на виконання вимог ст.51 Закону України «Про Національну поліцію» звернулось з відповідними клопотаннями за вих.№1862/Рп та вих.№1863/Рп до Голови Національної поліції України та Міністра внутрішніх справ України про визначення кандидатур для включення до складу поліцейської комісії ГУНП.

29.03.2016р. до ГУНП надійшов лист Міністерства внутрішніх справ України від 14.03.2016р. за №3868/01/22-2016 про включення до складу поліцейської комісії ГУНП представника Міністра внутрішніх справ України, а саме: ОСОБА_3, народного депутата.

05.08.2016р. до ГУНП надійшов лист Національної поліції України від 30.07.2016р. за №8482/01/12-2016 про включення до складу поліцейської комісії ГУНП представника Голови Національної поліції України, а саме: полковника поліції ОСОБА_4, начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Відповідно до п.12 розділу II Порядку тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУНП генералом поліції третього рангу ОСОБА_5 з числа працівників ГУНП для включення до складу поліцейської комісії ГУНП був визначений підполковник поліції ОСОБА_6, начальник управління кадрового забезпечення ГУНП.

10.08.2016р. наказом ГУНП №2252 «Про створення постійної поліцейської комісії ГУНП в Дніпропетровській області» на підставі вище отриманих пропозицій про включення до складу поліцейської комісії ГУНП відповідних кандидатів був затверджений склад постійної поліцейської комісії ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про Національну поліцію» для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії.

Частиною 3 статті 51 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до складу поліцейської комісії територіальних органів поліції входять п'ять осіб:

1) один представник, визначений Міністром внутрішніх справ України, не з числа поліцейських;

2) один представник, визначений керівником поліції;

3) один представник, визначений керівником відповідного територіального органу (закладу, установи) поліції;

4) два представники громадськості, обрані відповідною обласною радою, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Київською міською радою, Севастопольською міською радою з числа осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Згідно з ч.13 ст.51 Закону України «Про Національну поліцію» порядок діяльності поліцейських комісій визначається Міністром внутрішніх справ України з урахуванням положень цього Закону.

На виконання приписів вищенаведеної норми закону Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.12.2015р. №1631, зареєстрованим Міністерством юстиції України 14.01.2016р. за №49/28179, затверджено Порядок діяльності поліцейської комісії (далі Порядок №1631).

Пунктом 7 розділу II Порядку №1631 визначено такий самий як і ч.3 ст.51 Закону України «Про Національну поліцію» склад формування поліцейської комісії територіальних органів поліції.

Згідно з п.8 розділу II Порядку №1631 в територіальному (в тому числі міжрегіональному) органі поліції формуються декілька поліцейських комісій. До складу цих поліцейських комісій, крім представників, які визначені підпунктами 1 - 3 пункту 7 цього розділу, входять представники громадськості, обрані обласною радою адміністративно-територіальної одиниці, на території якої створюється поліцейська комісія, а у разі формування поліцейської комісії в м. Києві - Київською міською радою. Кількість таких поліцейських комісій визначається керівником відповідного органу поліції.

Пунктом 9 розділу II Порядку №1631 встановлено, що клопотання Міністру внутрішніх справ України, керівникові Національної поліції України, головам відповідних обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських рад про визначення кандидатур представників до складу поліцейської комісії вносить керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за місяць до першого засідання комісії, а надалі - не пізніше ніж за місяць до закінчення строку повноважень відповідного члена комісії або впродовж 10 діб з дня припинення його повноважень у випадку, передбаченому пунктом 7 розділу IІІ цього Порядку.

Відповідно до п.10 розділу II Порядку №1631 Міністр внутрішніх справ України визначає кандидатуру представника поліцейської комісії з числа працівників МВС, а також з числа народних депутатів України, представників громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації (за їх згодою). Кандидати з числа народних депутатів України, представників громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу поліцейської комісії за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних веб-сайтах МВС, Національної поліції України чи органів поліції, та за їх згодою.

За змістом приписів п.11 розділу II Порядку №1631 голова Національної поліції України визначає кандидатуру представника поліцейської комісії з числа працівників апарату Національної поліції України, а також (за згодою) з числа народних депутатів України, працівників МВС, представників громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації. Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, представників громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу поліцейської комісії за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних веб-сайтах МВС, Національної поліції України чи органів поліції, та за їх згодою.

Згідно з п.12 розділу II Порядку №1631 керівник територіального (у тому числі міжрегіонального) органу поліції визначає кандидатури представників поліцейської комісії з числа працівників відповідного органу поліції, а також (за згодою) з числа депутатів місцевих рад, працівників МВС, апарату Національної поліції України, представників громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації. Кандидати з числа депутатів місцевих рад, працівників МВС, апарату Національної поліції України, представників громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу поліцейської комісії за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних веб-сайтах МВС, Національної поліції України чи органів поліції, та за їх згодою.

Пунктом 13 розділу II Порядку №1631 встановлено, що персональний склад поліцейських комісій органів поліції затверджується наказом відповідного органу поліції після отримання пропозицій щодо відповідних кандидатур, визначених Міністром внутрішніх справ України, керівником Національної поліції України та відповідними обласними радами, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Київською та Севастопольською міськими радами.

Виходячи із зазначених правових норм, які регулюють порядок створення та діяльності постійних поліцейських комісій до компетенції відповідного органу поліції, наказом якого затверджується персональний склад поліцейських комісій, не входить перевірка дотримання особами, яким надано право визначати кандидатури представників поліцейської комісії, порядку (процедури) їх визначення, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Спростовуючи доводи позивача з приводу допущених порушень п. 12 розділу ІІ Порядку № 1631 в частині нерозміщення відповідних оголошень про добір кандидатів до складу відповідної комісії, судом першої інстанції вірно зазначено, що зазначена інформація про такий добір була наявна в загальному доступі, а саме про її проведення було зазначено в оприлюднених законодавчих актах, а саме в Законі України «Про Національну поліцію» та в Порядку №1631, в звязку з чим ця інформація була загально відома, як позивачу так і іншим організаціям (звернення яких надходили до обласної ради),крім того представники позивача були включені до складу атестаційних комісій, що також спростовує доводи апеляційної скарги з приводу неможливості надати свого кандидата.

Крім того як вірно зазначено судом першої інстанції ані статтею 51 Закону України «Про Національну поліцію», ані Порядком №1631, ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначено процедуру та порядок обрання кандидатів до поліцейської комісії обласною радою. Крім іншого ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не відносить таке питання до переліку тих, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях обласних рад.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція підтверджується і змістом окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та рішення № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Разом з тим, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.

Вчиняючи дії щодо формування постійної поліцейської комісії та приймаючи оскаржений наказ відповідачі керувалися приписами зазначеними вище правових актів які передбачають, їх повноваження у зазначеній сфері.

За таких обставин оскаржений наказ прийнятий відповідачем 1 в межах повноважень визначених Законом та з дотриманням процедури формування постійної поліцейської комісії, як вірно зазначено судом першої інстанції на спростування доводів позивача щодо протиправності прийнятого рішення.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин, тому судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Платформа Громадський контроль» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 08 лютого 2017 року.

Головуючий:Д.В. Чепурнов

Суддя:В.В. Мельник

Суддя:С.В. Сафронова