Рішення № 6465481, 22.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2009 р.Справа № 12/135 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №12/135 за позовом: Державної льотної академії України, м. Кіровоград

до відповідача: малого приватного підприємства "Елегія", с. Обознівка Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 31150,85 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Лисонь О.Б., довіреність №3619 від 07.09.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Державною льотною академією України подано позов про стягнення з малого приватного підприємства "Елегія" заборгованості в сумі 22871,40 грн., що виникла із договору №795 від 18.12.2008 року та пені в сумі 10658,07 грн.

В судовому засіданні 22.10.2009 року представником позивача подано "уточнення позовних вимог", які за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Згідно зазначеної заяви позовні вимоги викладено в наступній редакції: "стягнути з малого приватного підприємства "Елегія" на користь Державної льотної академії України 31150,85 грн. заборгованості, з яких 22871,40 грн. - основний борг та 8279,45грн.- пеня (а.с.48-49).

Відповідач в засіданні суду 22.10.2009 року участі не брав. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкладення розгляду справи №12/135 від 06.10.2009 року була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті: "за зазначеною адресою не знаходиться" (а.с. 43). Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2009 року господарським судом надіслано на адресу відповідача зазначену позивачем в позовній заяві, а саме: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка, вул. Колгоспна, 43.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вх. №02-14/20610 від 02.10.2009 року), надісланого державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації на вимогу суду, місцем знаходження малого приватного підприємства "Елегія" є: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Обознівка, вул. Колгоспна, 43 (а.с. 34-36).

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув», „адресат відсутній» і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про відкладення розгляду справи №12/135 від 06.10.2009 року за місцем реєстрації відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між малим приватним підприємством "Елегія" („покупець») та Державною льотною академією України („продавець») укладено договір №795 від 18.12.2008 року (далі - договір №795 від 18.12.2008 року), за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю пшеницю 6 класу (далі - товар) врожаю 2007 р. в кількості 238,15 тонн загальною вартістю 121456,5 грн., а покупець - прийняти та оплатити товар (а.с. 9-10).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідача товар (пшеницю 6 класу) на загальну суму 121456,50 грн., що підтверджується накладною №1 від 18.12.2008 року на суму 98585,10 грн. та довіреністю серії НБІ №688819 від 18.12.2008 року; накладною №2 від 08.01.2009 року на суму 22871,40 грн. та довіреністю серії НБІ №688820 від 08.01.2009 року (а.с. 11, 13, 52-54).

Пунктом 4.1. договору №795 від 18.12.2008 року передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку продавця, протягом 2 (двох) банківських днів від дати отримання оригіналів наступних документів: рахунку-фактури; видаткової та податкової накладних, виписаних у відповідності до діючого законодавства України; картки аналізу зерна (за вимогою покупця).

Між тим взяті на себе зобов’язання за договором №795 від 18.12.2008 року відповідач належним чином не виконав: за отриманий за накладною №2 від 08.01.2009 року товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 22871,40 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором №795 від 18.12.2008 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду- не подано, а тому позовні вимоги в сумі 22871,40 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором №795 від 18.12.2008 року в сумі 8279,45 грн.

Пунктом 5.1 договору №795 від 18.12.2008 року передбачено, що у випадку , якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених пунктом 4.1 розділу 4 "Порядок розрахунків", покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,2% вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Між тим позивачем невірно проведено розрахунок пені, оскільки розмір пені за період з 12.01.2009 року по 12.07.2009 року становить 2686,92 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Державної льотної академії України пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором №795 від 18.12.2008 року підлягають частковому задоволенню на суму 2686,92 грн.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства "Елегія" (27630, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка, вул. Колгоспна, 43, відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 23676786) на користь Державної льотної академії України (25005, м.Кіровоград, вул. Добровольського, 1, р/р №35225001000239 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 01132353) - 22871,40 грн. основного боргу, 2686,92 грн. пені, 255,58 грн. державного мита та 193,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя