Ухвала суду № 64653740, 01.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Юрченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О. до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О., треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2016 року роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги в цивільній справі ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О. до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О., треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору.

Цивільну справу за позовом ПАТ ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О. до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено в провадженні Деснянського районного суду м. Києва, а справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О., треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Справа № 754/14531/16-ц № апеляційного провадження: № 22-ц/796/1181/2017Головуючий у суді першої інстанції: Таран Н.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою в частині передачі справи іншому суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказував, що відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, як споживач фінансових послуг, а тому відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України має право вибору щодо підсудності справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 116 ЦПК України встановлено перелік випадків, коли суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О., треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст. 113 ЦПК України, зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та направляючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що після роз'єднання позовних вимог у справі виникає необхідність вирішення питання про передачу за підсудністю роз'єднаних справ, оскільки процесуальних підстав для розгляду справи за позовом ОСОБА_2 Деснянським районним судом немає, а тому дійшов висновку про передачу справи на розгляд іншому суду за місцем знаходження відповідача юридичної особи.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується враховуючи наступне.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору, ОСОБА_2 посилалась на порушення її прав, як споживача фінансових послуг.

Відповідно до 5 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

З матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Деснянського району м. Києва.

Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» №5 від 12.04.1996 року, з наступними змінами та доповненнями, до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що випливають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків).

Крім того, в рішенні за № 15-рп/2011 від 10.11.2011 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення Закону «Про захист прав споживачів», які є предметом офіційного тлумачення у справі № 1-26/2011, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За викладених обставин суд першої інстанції помилково застосував правила загальної підсудності та визначив підсудність відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України за місцем знаходження відповідача, оскільки між сторонами склались правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 14 ст. 110 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» п. 37, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст. 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (ст. 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч. 14 ст. 110 ЦПК України).

Отже, суд першої інстанції направляючи позовну заяву ОСОБА_2 за підсудністю, не звернув уваги на вимоги закону та не врахував, що остання звернулась до суду з позовом про захист її прав, як споживача фінансових послуг.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу судді від 13.10.2016 року неможливо визнати законною і обґрунтованою, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню до Деснянського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2016 року скасувати, справу направити до Деснянського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: