Рішення № 64651720, 09.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1466/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3,ОСОБА_4

За участю ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Малиновський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області

- про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

31.08.2015 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, і просила ,з врахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з ОСОБА_7 пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 14290,67 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 08 квітня 2013 року по цивільній справі № 521/1774/13-ц з відповідача були стягнуті аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів до досягнення нею повноліття та 1/10 частини з усіх доходів на користь позивачки до досягнення донькою трирічного віку. Під час виконання зазначеного судового рішення державним виконавцем здійснювався розрахунок заборгованості відповідача по сплаті аліментів від 02.04.2014р., який скасований в судовому порядку. За розрахунком від 08.04.2015р.., сума заборгованості по сплаті аліментів за двома виконавчими листами становить 47312,95 грн. Посилаючись на те, що з вини відповідача за період з 01.02.2013 року по 01.04.2014року аліментні зобовязання стягувались не в повному обсязі, так як боржник приховував реальний дохід, утворилась заборгованість на котру в силу ст.196 СК України необхідно нарахувати пеню,яка визначена виходячи з 1% щомісячно .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Малиновський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення пені за прострочення сплати аліментів залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про задоволення позову в повному обсязі,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,висновок суду не відповідає обставинам спави.

В судове засідання представник третьої особи - Малиновський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не зявився,про час та місце розгляду спави сповіщений належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволення позову,районний суд виходив з відсутності вини відповідача у виникненні аліментної заборгованості так як відповідач від сплати аліментів та нарахованої заборгованості не ухилявся.

Проте з таким судженням районного суду погодитись не можна з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Малиновського районного суду міста ОСОБА_4 від 08 квітня 2013 року по цивільній справі № 521/1774/13-ц з відповідача були стягнуті аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів до досягнення нею повноліття та 1/10 частини з усіх доходів на користь позивачки до досягнення донькою трирічного віку.

24.04.2013р.. державним виконавцем, відкрито виконавче провадження, в рамках якого було встановлено розмір стягуваних з відповідача щомісячно аліментів виходячи з середньомісячної заробітної плати по Одеській області.

З отриманням від стягувача інформації про наявність у відповідача інших джерел доходів, державним виконавцем було здійснено донарахування аліментів, а саме розрахунок заборгованості по аліментам від 02.04.2014р. в розмірі 57500,63 грн. Цей розрахунок відповідачем був оскаржений, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.03.2015р. ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 23.12.2014р., якою в задоволенні скарги ОСОБА_7 на дії держвиконавця Малиновського ВДВС відмовлено, скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скасовано розрахунок заборгованості по аліментам від 02.04.2014р., із зобовязанням державного виконавця перерахувати розрахунок в період з 18 днів квітня 2013 року до 19 днів серпня 2013 року, а саме в частині, що не відповідала розмірам середньомісячних нарахувань.

На підставі вказаної ухвали суду апеляційної інстанції державний виконавець здійснив новий розрахунок заборгованості по аліментам від 08.04.2015р. в розмірі 47312,95 грн.

Відповідно до розрахунку від 08.04.2015 року заборгованість по аліментам розрахована з фактично отриманої відповідачем заробітної плати в період з 13.04.2013 року по 12.08.2013 року , а за інший період виходячи з середньомісячної заробітної платив м.Одеса.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Натомість ст. 196 СК України, на підставі якої позивачка вимагає стягнути неустойку за несвоєчасну сплату аліментів на своє утримання до досягнення трирічного віку, міститься в ОСОБА_8 15 «Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання». Предметами регулювання вказаних глав є нетотожні правовідносини.

Більш того, системний аналіз змісту ОСОБА_8 15 і ОСОБА_8 22 СК України («Обов'язок по утриманню інших членів сім'ї та родичів»), зокрема її ст. 274 С К України, вказує на те, що норми положень ОСОБА_8 15 СК України, до правовідносин, що врегульовані нормами інших глав СК України, можуть застосовуватись лише у випадку прямого на це посилання.

ОСОБА_8 9 СК України «Права та обов'язки подружжя по утриманню» не містить у собі посилання на те, що визначення заборгованості за аліментами, що стягуються у відповідності до ОСОБА_8 9 СК України, а також повне або часткове звільнення їх від сплати заборгованості провадяться відповідно до положень, ввстановлених статтями 194-197 цього Кодексу, положення ст. 196 СК України на спірні правовідносини не поширюються.

Таким чином, до заборгованості по аліментам на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, можуть бути застосовані інші санкції матеріального характеру, передбачені цивільним законодавством, але на їх застосування позивач не вказує, тому у стягненні пені на заборгованість по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_9 необхідно відмовити за безпідставністю.

Що стосується стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини,судова колегія виходить з наступного.

Статтею 180 СК України встановлено обовязок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 196 цього Кодексу при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

ОСОБА_8 аліменти нараховуються щомісячно, то строк виконання цього обовязку буде різним, а тому кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обовязку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобовязань.

Виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме з такого розуміння зазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 1 липня, 25 листопада та 16 грудня 2015 року та 16 березня 2016 року.

Визначаючи розмір пені судова колегія бере до уваги заборгованість по аліментам та визначає суму заборгованості в рощмірі 11677 грн.56 коп. виходячи з наступного:

529,12х1%х28=148,15

705,5 Х1%х31=218,70

282,2х1%х12= 33,86

3165,3х1%х18= 569,75

9891,34х1%х31=3066,31

9891,34х1х30= 2967,40

9991,25х1%х31=3097,28

3602,88х1%х12=432,34

432,4х1%х19= 82,15

748,5х1%х30 = 224,55

748,5х1%х30= 224,55

748,5х1%х30= 224,55

758х1%х31= 235,13

758х1%х31= 235,13

774,75х1%х28= 216,93

774х1%х31= 240,17

Посилання відповідача на те, що розмір заборгованості визначався виконавцем та його вини в заборгованості аліментів відсутня оцінюються критично виходячи з того, що заборгованість виникла в звязку з ненаданям відповідачем відомостей про фактичний його заробіток .

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково вважав,що вини ОСОБА_7 в заборгованості по аліментам відсутня,що свідчить про порушення судом вимог ст.212-214 ЦПК України та не враху4вав норми матеріального та процесуального права,а тому з підстав ст.309 чю.1 п.3,4 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового,про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судова колегія стягує на користь позивачки понесені позивачкою судові витрати в розмірі 708 грн68 коп. так як вони документально підтверджені.

Керуючись ст. 218,303,309,316, 317,319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28.11.2016 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Малиновський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 11677 грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати- 708 грн. 68 коп.

Рішення набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до касаційного суду на протязі 20 днів.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді - О.М.Таварткіладзе

ОСОБА_10