Ухвала суду № 64651042, 06.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1865/15 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/783/189/17 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дудко Олена Олександрівна про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася у суд із позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в якому просила визнати за нею право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення напівпідвалу: 46-1, 46-2, 46-3, 46-4, 46-5, 46-6, 46-7, 46-8, 46-9, 46-10, що знаходяться по АДРЕСА_1, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на вказані нежитлові приміщення за відповідачем ОСОБА_4 (індексний номер 14805413 від 30.07.2014 року, 15:19:22), прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Бойко Н.В., визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.08.2014 року, укладений між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О. та зареєстрований за реєстраційним № 548, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відповідачем ОСОБА_5 на вказані нежитлові приміщення (індексний номер 14923543 від 05.08.2014р., 12:29:38), прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О., визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.08.2014 року, укладений між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О. та зареєстрований за реєстраційним № 566, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відповідачем ОСОБА_2 на вказані нежитлові приміщення (індексний номер 14998935 від 07.08.2014р., 16:29:36), прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О. Судові витрати просила покласти на відповідачів.

З метою забезпечення позову позивач ОСОБА_3 02.03.2015 року подала до суду заяву, в якій просила накласти арешт на спірний об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення напівпідвалу: 46-1, 46-2, 46-3, 46-4, 46-5, 46-6, 46-7, 46-8, 46-9, 46-10, які знаходяться по АДРЕСА_1 та зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2. Також просила заборонити відповідачу ОСОБА_2 здійснювати відчуження спірного об'єкта нерухомого майна - до вирішення спору по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову покликається на те, що предметом даного спору є згадані вище нежитлове приміщення як єдиний об'єкт нерухомого майна, а, відтак, з метою запобігання протиправним діям щодо незаконного відчуження такого об'єкта нерухомого майна відповідачем ОСОБА_2, котрий заволодів ним у незаконний спосіб, просить вжити відповідних заходів забезпечення позову. Вказує, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду, ухваленого у майбутньому.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03 березня 2015 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення напівпідвалу: 46-1, 46-2, 46-3, 46-4, 46-5, 46-6, 46-7, 46-8, 46-9, 46-10, які знаходяться по АДРЕСА_1, та зареєстровані за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_2).

Заборонено ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_2) здійснювати відчуження спірного об'єкту нерухомого майна - нежитлових приміщення напівпідвалу: 46-1, 46-2, 46-3, 46-4, 46-5, 46-6, 46-7, 46-8, 46-9, 46-10, які знаходяться по АДРЕСА_1.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Льова від 10 березня 2015 року виправлено описку, допущену в ухвалі від 03 березня 2015 року про забезпечення позову.

Ухвалу суду про забезпечення позову від 03 березня 2015 року з урахуванням ухвали про виправлення у ній описки оскаржив відповідач ОСОБА_2, подавши у червні 2016 року апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції грубо порушив вимоги процесуального закону, а тому така підлягає скасуванню.

Покликається на приписи ст. 151 ЦПК України, роз'яснення п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2010 року ««Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Звертає увагу на те, що предметом розгляду даної справи є визнання права власності та визнання недійсними договорів купівлі-продажу. Вважає, що якщо позовні вимоги у подальшому будуть задоволені, то невідомо, як саме арешт на спірні приміщення та заборона їх відчуження може вплинути на права позивача. Крім того стверджує, що він набув право власності на спірне майно та зареєстрував його 07.08.2014 року на підставі відповідного договору купівлі-продажу, а з моменту отримання у власність спірних приміщень не вчиняв жодних дій щодо відчуження їх третім особам, що, на думку апелянта, підтверджує безпідставність вжиття заходів для забезпечення позову.

Просить ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 березня 2015 року скасувати.

Учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи, а тому колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За приписами ст.151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб та заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином забезпечення позову являє собою сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При розгляді заяв про забезпечення позову, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановлено, що у провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О., про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є зокрема і об'єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення напівпідвалу: 46-1, 46-2, 46-3, 46-4, 46-5, 46-6, 46-7, 46-8, 46-9, 46-10, які знаходяться по АДРЕСА_1, та зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2, щодо яких позивач власне і просила вжити заходи забезпечення позову. Також безспірно встановлено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія судів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки між сторонами дійсно виник спір, який у судовому порядку не вирішено по суті, то позивачем обґрунтовано допускається, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення її прав та законних інтересів, і, з урахуванням того, що види забезпечення позову, запропоновані позивачем у заяві про забезпечення позову, є співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами, заява підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскаржувана ухвала постановлена судом на підставі наявних у справі доказів з додержанням вимог закону.

Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 03 березня 2015 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 209 ч. 3, 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1.ч.1. ст. 312, 313, п.4 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в ал и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, як така, що в силу вимог ст. 324 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.