Рішення № 64650947, 06.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/9358/15 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/318/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. П.

Категорія:39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і ОСОБА_2

при секретарі Цапові П.М.,

за участю позивачки ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4;

ОСОБА_5 представника ОСОБА_6,

адвоката ОСОБА_7 представника ОСОБА_8,

ОСОБА_9 представника Львівської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та апеляційною скаргою ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_3звернулася до суду з позовом доЛьвівської міської ради, треті особи: ОСОБА_6 і ОСОБА_8, про продовження строків прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 27.12.2012 року померла її рідна сестра ОСОБА_10, яка по день смерті проживала і була зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті сестри залишилось спадкове майно, спадкоємцем по закону якого є позивачка, однак державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивачка зазначала те, що з 2010 року стан її здоровя погіршився і хронічні захворювання вимагали постійного обстеження, лікування і постійного перебування на диспансерному обліку, що ускладнювало її пересування поза межами свого проживання. Про смерть своєї сестри позивачка довідалась на початку липня 2015 року від своєї онуки ОСОБА_4, яка не могла її знайти у звязку із зміною місця проживання. Стверджувала, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_10 і просила визнати строк для прийняття спадщини пропущеним з поважних причин та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (т.1, а.с. 2-4, 87).

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3 задоволено.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини терміном два місяці, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_10 (т.1, а.с. 215-217).

Дане рішення оскаржили третя особа ОСОБА_8 та ОСОБА_5 - представник третьої особи ОСОБА_6.

Апелянти у поданих ними апеляційних скаргах просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважають, що позивачкою не було подано до суду будь-яких доказів поважності пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки подані до суду медичні документи не свідчать про те, що зазначені у них захворювання позивачки унеможливлювали вчинення нею таких дій, як підтримання родинних відносин, спілкування зі своєю сестрою, присутність на її похороні.

Звертають увагу на те, що докази про родинні стосунки позивачки і померлої були поданими до суду лише у фотокопіях, а відтак не вважає ці докази належними та допустимими.

Також звертають увагу на відмінності у підписах і зазначених у дужках прізвищах, імені та по батькові позивачки, які наявні у заяві позивачки про прийняття спадщини, поданій нею до нотаріальної контори, та в довіреності на представництво її інтересів на імя ОСОБА_4

Вважають, що суд не дав належної оцінки показам ОСОБА_8, сусідки померлої, стосовно того, що у померлої нікого не було, ніхто до неї не заходив та нею не цікавився.

Вважають, що матеріали та обставини справи свідчать про те, що представник позивачки ОСОБА_4, її онука, тривалий час не підтримувала будь-яких стосунків з позивачкою, оскільки навіть не знала про те, що позивачка вже давно проживає за іншою адресою і про смерть спадкодавця ОСОБА_11 дізналася лише з сайту Галицького районного суду м. Львова, який відкрив провадження за позовом ОСОБА_8 про визнання її спадкоємцем 4-ї черги (т.1, а.с. 227; т.2, а.с. 26-29; т.2, 2-5).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Львівської міської ради, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 на підтримання доводів поданих апеляційних скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивачки і її представників, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що позивачкою «пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: що з 2010 року стан її здоровя погіршився і її хронічні захворювання вимагали постійного обстеження, лікування і постійного перебування на диспансерному обліку, … що підтверджується документально, а саме: довідкою від 21.08.2015 року, виданою лікарем 7-ої міської лікарні с.м.т. Брюховичі, м. Львів, лікарем ОСОБА_12. Наявність хронічних захворювань і вік позивача ускладнюють її пересування поза межами свого проживання … Про смерть своєїсестри, ОСОБА_3, довідалась на початкулипня 2015-гороку від своєїонукиОСОБА_4, котра не могла раніше знайти свою бабцю ОСОБА_3, тому що вона переїхала в с.м.т. Брюховичі, м. Львів, з відомої раніше адреси АДРЕСА_1».

Колегія суддів вважає, що вище наведені висновки зроблені за неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи; не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з положень ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1), а ч. 3 ст.1272 ЦК України - що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування міститься розяснення про те, що суду при дослідженні причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15), які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обовязковими для всіх судів.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА-10 до Головного управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини Верховний Суд України прийшов до висновку про те, що правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Таким чином, саме по собі незнання про смерть спадкодавця - без установлення інших обєктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини - не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Судами встановлено та стверджується матеріалами справи, що 27 грудня 2012 року померла ОСОБА_13 (т.1, а.с. 55) і після її смерті відкрилась спадщина.

Як стверджує позивачка, про смерть 27 грудня 2012 року спадкодавця ОСОБА_13 (її рідної сестри!) їй стало відомо «на початкулипня 2015-гороку від своєїонукиОСОБА_4, котра не могла раніше знайти свою бабцю ОСОБА_3, тому що вона переїхала в с.м.т. Брюховичі, м. Львів, з відомої раніше адреси АДРЕСА_1» (т.1, а.с. 3).

Матеріалами справи стверджується, що позивачка в смт. Брюховичі м. Львова проживає і є зареєстрованою з 26.08.2004 року (т.1, а.с. 5, 111) і, таким чином, (по версії позивачки) її онуці ОСОБА_4 до липня 2015 року (протягом майже 11-ти років) не було відомо про те, що її бабця (позивачка) змінила своє постійне місце проживання.

В обґрунтування позовних вимог, а саме незадовільного стану здоровя позивачки, до позовної заяви було долучено довідку з 7-ої міської лікарні від 31.12.2015 року, згідно якої позивачка страждає рядом захворювань та «за станом здоровя і в звязку з похилим віком самостійно пересуватись і обслужити себе не може. Потребує постійної опіки з боку рідних» (т.1, а.с. 110).

В той же час, в ході апеляційного розгляду справи до суду було подано довідку вище згаданої лікарні від 17.10.2016 року № 103 (за підписом головного лікаря лікарні та голови ЛКК лікарні ОСОБА_14Ф.) про те, що вище згадана довідка «про стан здоровя ОСОБА_3 видана неправомірно, тому прошу вважати її недійсною» (т.2, а.с. 89).

Крім цього, як стверджується матеріалами справи, позивачка з метою видачі нею довіреності на представництво її інтересів в суді ОСОБА_4 самостійно була у нотаріуса (т.1, а.с. 8) та самостійно приймала участь в апеляційному розгляді справи.

За вище наведених обставин у суду були відсутніми правові підстави для задоволення позову та визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п. 3, 4, 314 ч.2, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_6,задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 серпня 2016 рокускасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: