Рішення № 64650608, 31.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 453/338/15 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.

Провадження № 22-ц/783/83/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, правонаступника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2015 року та додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_5, треті особи: регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області, Сколівська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобовязати ОСОБА_4 припинити виконання будівельних робіт по будівництву 4-х поверхового 12-ти квартирного житлового будинку по вул.Наливайка в м.Сколе до моменту виготовлення та погодження в установленому порядку проектної документації та документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для такого будівництва (а.с.5-6 т.1).

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником земельних ділянок в м.Сколе по вул.Шашкевича, 9А, наданих їй для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та для ведення садівництва, в межах яких побудовані і належать їй на праві власності житловий будинок та садовий (дачний) будинок, останній з яких безпосередньо межує з обєктом незавершеного будівництва, який був придбаний відповідачем ОСОБА_4 у 1998 році для будівництва багатоквартирного будинку із умовою завершення будівництва впродовж трьох років. Однак, відповідач даний обєкт будівництва у встановлений строк не завершив, а лише періодично звозив для будівництва будівельні матеріали, які складував на земельній ділянці, засмічуючи її тривалим невикористанням. Позивач зазначає, що відповідач не може продовжувати будівництво даного обєкту, оскільки у нього немає розробленої у встановленому законом порядку та погодженої проектної документації на будівництво 12-ти квартирного будинку та документації із землеустрою про надання в користування чи у власність земельної ділянки, на якій знаходиться незавершений будівництвом обєкт (фундамент будинку).

Позивач вважає, що в неї є достатні підстави передбачати можливість порушення її прав як суміжного власника, оскільки відповідач, починаючи з жовтня 2014 року, намагається самочинно проводити будівництво багатоповерхового будинку, шляхом завезення на земельну ділянку, яка межує з її земельною ділянкою та будівлями на ній, будівельних матеріалів, не маючи на це відповідної дозвільної документації на землю та на виконання будівельних робіт, а також порушуючи цим будівництвом правила пожежної безпеки через недотримання необхідних протипожежних відстаней між її садовим будинком та обєктом будівництва, що ставить під загрозу безпечну експлуатацію належної їй на праві власності будівлі.

22.04.2015 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с.45-48 т.1), в якій просила зобовязати відповідача усунути їй перешкоди у безпечному використанні належного їй на праві власності нерухомого майна, розташованого в м.Сколе по вул.Шашкевича, 9А, що межує із незавершеним обєктом будівництва ОСОБА_4, шляхом заборони йому продовження та завершення будівництва житлового будинку по фактичній площі забудови на земельній ділянці по вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе Львівської області.

Свої вимоги, окрім викладеного вище, додатково обґрунтовувала тим, що згідно з висновком інженерно-технічного дослідження від 17.04.2015 року, проведеного ПП «Юридично-експертною компанією «ЮРЕКС», продовження будівництва обєкта по вул.Наливайка, 12Б (тобто на території розташування фундаменту, придбаного ОСОБА_4Д.) призведе до порушення державних будівельних норм.

13.05.2015 року позивач ОСОБА_2 знову подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с.61-63 т.1), в якій просила (з тих самих підстав та обґрунтувань) зобовязати відповідача усунути їй перешкоди у безпечному використанні належного їй на праві власності нерухомого майна (садового будинку), розташованого в м.Сколе по вул.Шашкевича, 9А, що межує із незавершеним обєктом будівництва ОСОБА_4, шляхом демонтажу існуючого фундаменту, що належить ОСОБА_4 та знаходиться в м.Сколе по вул.Наливайка, 12Б.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 27.08.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовлено (а.с.156-158 т.1).

Вказаним рішенням суду були вирішені лише позовні вимоги позивача, уточнені заявою від 22.04.2015 року про зобовязання відповідача усунути їй перешкоди у безпечному використанні належного їй на праві власності нерухомого майна, розташованого в м.Сколе по вул.Шашкевича, 9А, що межує із незавершеним обєктом будівництва ОСОБА_4, шляхом заборони йому продовження та завершення будівництва житлового будинку по фактичній площі забудови на земельній ділянці по вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе Львівської області, проте уточнені заявою від 13.05.2015 року вимоги позивача про зобовязання відповідача усунути їй перешкоди у безпечному використанні належного їй на праві власності нерухомого майна (садового будинку), розташованого в м.Сколе по вул.Шашкевича, 9А, що межує із незавершеним обєктом будівництва ОСОБА_4, шляхом демонтажу існуючого фундаменту, що належить ОСОБА_4 та знаходиться в м.Сколе по вул.Наливайка, 12Б., вирішені не були, що стало підставою для повернення справи до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області від 02.12.2015 року (а.с.211-212 т.1).

Додатковим рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 25.12.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом демонтажу існуючого фундаменту, що належить ОСОБА_4 та знаходиться по вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе Львівської області,- теж відмовлено (а.с.222 т.1).

Обидва рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_2, просить їх скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Апелянт зазначає, що суд свою відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтовував лише тим, що будівельні роботи не проводяться з 2006 року, однак, такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи і зроблений судом без аналізу укладеного відповідачем договору про пайову участь в будівництві, за умовами якого він повинен завершити будівництво обєкту, який придбав. Крім того, такий висновок суду, на думку апелянта, суперечить нормі статті 386 ЦК України, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин і на яку вона покликалась, як на правову підставу заявлених до відповідача вимог. Вважає, що обраний нею спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливого порушення, якого на момент подання позову може і не бути, але при цьому, у власника є всі підстави вважати, що дії особи відповідача неминуче призведуть до порушення права позивача, а тому навіть якщо тимчасово роботи і не ведуться, це не є підставою для відмови в позові, оскільки норма статті 386 ЦК України закріплює право особи на захист порушеного права і на майбутнє, тобто якщо в подальшому такі роботи будуть проводитись. Зазначає, що судом абсолютно не спростовано покликання позивача на дану норму ЦК і на інші норми законодавства, не надано належної правової оцінки доказам, які були досліджені в судовому засіданні і підтверджують факт відсутності у відповідача дозвільної документації на виконання будівельних робіт та використання для цієї мети земельної ділянки. На думку апелянта, суд безпідставно не взяв до уваги висновку інженерно-технічного дослідження спірного обєкту, який підтверджує неможливість продовження та завершення будівництва житлового будинку по фактичній площі забудови через наявні порушення державних будівельних норм, в тому числі й протипожежних. Звертає увагу, що при ухваленні оскаржуваних рішень судом не враховано, що вона звернулася за захистом свого порушеного права не лише як суміжний землевласник, але і як власник існуючого на ній обєкта нерухомого майна садового будинку.

В судове засідання треті особи не зявились, про час та місце розгляду справи всі були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України розгляд справи апеляційним судом проведено у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача в підтримання апеляційних скарг, заперечення ОСОБА_5, яка ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.09.2016 року була залучена до участі у справі як правонаступник відповідача ОСОБА_4, який помер 21.12.2015 року, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на землю, виданого на підставі рішення Сколівської міської ради 4 сесії №2 від 10.01.1995 року (а.с.81, 120, 121 т.2), позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку і господарських споруд, яка знаходиться в м.Сколе по вул.Шашкевича, 9А.

Відповідно до державного акту на право власності на землю, виданого на підставі рішення Сколівської міської ради 11 сесії №14 від 20.07.2007 року та 9 сесії №31 від 09.09.2011 року (а.с.80, 118, 119 т.2), позивач ОСОБА_2 є також власником земельної ділянки площею 0,0325 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка знаходиться в м.Сколе по вул.Шашкевича, 9А, 0,03 га площі якої відповідно до державного акту від 14.06.1996 року первинно належали позивачеві на праві постійного користування (а.с.122 т.2).

На вказаній вище земельній ділянці площею 0,0325 га побудований садовий будинок загальною площею 54,5 кв.м., який на праві власності належить позивачеві (а.с.82-83 т.2).

Ця земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою на вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе Львівської області.

Предметом спору є житловий будинок незавершений будівництвом (15% готовності, фундамент), який знаходиться на вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе Львівської області (а.с.100 т.1, 71 т.2).

30.11.1998 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва 12-ти квартирного житлового будинку по вул.Наливайка в м.Сколе Львівської області (а.с.72-74, 131-133 т.1), посвідчений державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_4 набув право власності на цей обєкт нерухомого майна, який йому було передано на підставі акту прийому-передачі від 02.12.1998 року (а.с.75, 133 зворот т.1).

За умовами вказаного договору, покупець зобовязаний був добудувати обєкт незавершеного будівництва на протязі трьох років (п.5.4).

Підготовка документів та здійснення відповідних дій щодо переоформлення права забудовника на обєкт є виключним обовязком покупця відповідно до п.5.3 договору.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення обєкта незавершеного будівництва у власність продавця.

Строк добудови обєкта незавершеного будівництва, визначений у п.5.4 договору, після його закінчення знову продовжувався шляхом укладення додаткових до цього договору угод (а.с.76-78, 134-136 т.1).

Останні зміни до п.5.4 договору були внесені 16.07.2010 року і термін добудови обєкту було визначено до 30.11.2015 року (а.с.78 т.1).

Даний договір знаходиться на контролі регіонального відділення ФДМУ по Львівській області в частині виконання покупцем умов договору.

Як встановлено з досліджених судом письмових доказів, неможливість завершення будівництва даного обєкту у визначені договором строки та отримання дозволу на початок проведення будівельних робіт викликана тим, що Сколівською міською радою не вирішувалось питання переоформлення права на землю на нового власника ОСОБА_4, зокрема, не вирішувалось питання про надання йому дозволу на виготовлення детального плану забудови, де знаходиться обєкт незавершеного будівництва (а.с.106-111 т.1, 33, 76 т.2), однак, така бездіяльність органу місцевого самоврядування відповідачем у судовому порядку не оскаржувалась, що було підтверджено його правонаступником - ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду.

З матеріалів справи також встановлено, що первинно земельна ділянка під будівництво житлового будинку (спочатку 8-ми квартирного) на вул.Матросова (стара назва вулиці Наливайка) у м.Сколе площею 0,3 га була виділена Сколівському районному вузлу звязку рішенням виконавчого комітету Сколівської міської ради народних депутатів №9 від 30.01.1987 року (а.с.79 т.1, 48 т.2).

В подальшому, земельна ділянка площею 0,096 га на вул.Наливайка, 12Б у м.Сколе надавалась Сколівською міською радою Товариству покупців (гол. ОСОБА_4Д.) в тимчасове користування на умовах оренди для будівництва вказаного житлового будинку (а.с.84-87 т.1, 62-65 т.2).

Рішенням ХІХ сесії Сколівської міської ради №89 від 22.10.2008 року (а.с.87 т.2) ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земельної ділянки несільськогосподарського призначення з подальшим заключенням договору оренди в м.Сколе по вул.Наливайка, 12Б для обслуговування незавершеного будівництва 12-ти квартирного житлового будинку.

Останнім рішенням виконавчого комітету Сколівської міської ради №82 від 16.04.2010 року (а.с.86 т.2) ОСОБА_4 було надано дозвіл на продовження будівництва 12-ти квартирного житлового будинку по вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе. Однак, це рішення було скасоване рішенням ХХХІІ сесії Сколівської міської ради №2 від 15.09.2010 року за протестом прокурора прокуратури Сколівського району (а.с.84, 85 т.2).

За результатами перевірки, проведеної прокуратурою Сколівського району, які відображені в протесті прокурора, адресованому Сколівській міській раді листом від 04.06.2010 року (а.с.85 т.2), встановлено, що будівництво 12-ти квартирного житлового будинку по вул.Наливайка проводиться без затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, а тому будівництво містить ознаки самочинного.

Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво обєктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених цим Законом, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів; реєстрація права власності на обєкт містобудування.

Відповідно до ст.31 цього Закону, проектна документація на будівництво обєктів розробляється упорядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст.34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком обєктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

З матеріалів справи встановлено, що власник обєкту незавершеного будівництва ОСОБА_4 після закінчення у грудні 2006 року строку оренди земельної ділянки не оформив у встановленому законом порядку право власності чи право користування земельною ділянкою для будівництва, не виготовив та не погодив у встановленому законом порядку проектної документації на будівництво 12-ти квартирного житлового будинку на вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе, а тому, в силу наведених вище норм Закону не мав права продовжувати у жовтні 2014 року будівництво обєкту до моменту отримання всіх необхідних документів для проведення будівельних робіт.

Той факт, що необхідно було по новому виготовляти проектну документацію для будівництва придбаного обєкту, визнавався й самим відповідачем ОСОБА_4 у його письмових поясненнях (запереченнях на позов) від 26.05.2015 року (а.с.70 т.1).

Відповідно до ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи те, що продовження будівництва спірного обєкту без виготовлення та отримання всіх необхідних документів для проведення будівельних робіт, відповідно до ст.376 ЦК України матиме ознаки самочинного будівництва, колегія суддів вважає, що у позивача були підстави передбачати про можливість порушення її права власності особою, яка здійснює таке будівництво, зокрема, права на безпечне користування належним їй нерухомим майном, а тому позовна вимога позивача про захист права власності на підставі статті 386 ЦК України шляхом заборони продовжувати будівництво спірного обєкту без отримання всіх необхідних документів для початку проведення будівельних робіт, є законною та обґрунтованою.

При цьому, наданий позивачем висновок ПП «Юридично-експертної компанії «ЮРЕКС» про те, що продовження будівництва обєкта по вул.Наливайка, 12Б призведе до порушення державних будівельних норм, не можна визнати належним та допустимим доказом на підтвердження факту дотримання/порушення будівництвом державних будівельних норм, оскільки цей факт має підтверджуватись висновками уповноважених на те органів відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вимога позивача про усунення перешкод у користуванні власністю є безпідставною, оскільки позивачем не доведено, що діями відповідача їй чинились перешкоди у користуванні земельними ділянками та обєктами нерухомості, які розташовані на них.

Безпідставними є також вимоги позивача про заборону відповідачеві завершувати будівництво житлового будинку та про демонтаж фундаменту цього будинку, оскільки за умовами укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) договору купівлі-продажу від 30.11.1998 року обєкта незавершеного будівництва 12-ти квартирного житлового будинку по вул.Наливайка в м.Сколе Львівської області, продавець має право на розірвання договору та на повернення вказаного обєкту у разі невиконання покупцем визначених цим договором обовязків, зокрема, обовязку завершити будівництво обєкту у встановлений між сторонами строк (п.п.5.4, 7.3 договору).

Суд першої інстанції не в повній мірі зясував всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи за заявленими позивачем вимогами, не дав належної правової оцінки доказам, які сторони подали суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень, не застосував наведені вище норми матеріального закону, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а тому рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27.08.2015 року підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, які районний суд розглянув цим рішенням, а саме: про зобовязання правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не продовжувати будівництво житлового будинку на вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе Львівської області до отримання в установленому законом порядку дозвільних документів на це будівництво.

Всі інші заявлені позивачем ОСОБА_2 позовні вимоги, які розглянув суд першої інстанції, в тому числі, й ті, які були вирішені судом додатковим рішенням від 25.12.2015 року, - про демонтаж існуючого фундаменту, що належав ОСОБА_4 та знаходиться в м.Сколе по вул.Наливайка, 12Б, є безпідставними і не підлягають задоволенню з наведених вище мотивів, а тому додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 25.12.2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовну вимогу ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобовязання до вчинення дій задовольнити частково.

Зобовязати правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не продовжувати будівництво житлового будинку на вул.Наливайка, 12Б в м.Сколе Львівської області до отримання в установленому законом порядку дозвільних документів на це будівництво.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

ОСОБА_7