Вирок № 64650326, 08.02.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/702/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.

при секретарі Ваврин М.М.

з участю прокурора Куманського О.П.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рава - Руська Жовківського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовця, який проходить військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Морозовичі» III категорії Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України, у військовому званні «старшина»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2, відповідно до наказу начальника Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 262-ос 1 від 08.11.2016 року призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Морозовичі» III категорії Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України, де проходив військову службу по даний час у військовому званні «старшина».

З 25.12.2009р. по 30.06.2011р. ОСОБА_3 перебував на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - водій 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Грушів» Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України.

З 30.06.2011 року по 15.04.2016 року ОСОБА_3 перебував на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Рава - Руська» 1 категорії Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України.

З 15.04.2016року по 12.08.2016 року ОСОБА_2 перебував на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Рава - Руська» 1 категорії

Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України.

З 12.08.2016 року по 08.11.2016 року ОСОБА_3 перебував на посаді старшого техніка відділу прикордонної служби «Рава - Руська» 1 категорії Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України.

Являючись службовою особою, будучи наділеним організаційно-розпорядчими обов'язками, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Морозовичі» III категорії Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України, ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 59, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст. ст. 6, 15 Закону України «Про прикордонний контроль», п. п. 157 -158 Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби (Частина І), затвердженої наказом Адміністрації ДПСУ №1040 від 29.12.2010, Інструкції про службу прикордонних нарядів Держаної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС №1261 від 19.10.2015 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, передбачених посадою, керуватися тільки законами України, діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, проводити огляд вантажних відсіків та інших порожнин, передбачених конструкцією транспортного засобу, а також вантажу, який переміщується через державний кордон, знати місця ймовірного схову правопорушників, матеріалів та предметів, що не підлягають переміщенню через державний кордон, ретельно оглядати транспортні засоби закордонного прямування і вантажі, що перевозяться на них, з метою виявлення і затримання правопорушників, проводити ідентифікацію автотранспортних засобів з метою виявлення серед них викрадених або таких, що перетинають державний кордон з порушенням законодавства України, у разі виявлення несправних пломб, пошкодження упаковки, інших ознак проникнення людей в опломбовані транспортні засоби, контейнери, вантажі вживати належних заходів для їх комісійного розкриття й огляду, під час огляду не допускати порушень заходів безпеки та пошкоджень транспортних засобів і вантажів, а також досліджувати за результатами оцінки ризиків документів, що стосуються транспортних засобів, вантажів.

Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» ОСОБА_3 під час здійснення прикордонного контролю забороняється приймати будь-які предмети (речі) від будь-яких осіб та передавати предмети (речі) будь-кому, якщо інше не встановлено законодавством України, надавати переваги в перетинанні державного кордону особам, транспортним засобам та вантажам.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення. Відповідно ст. 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» окремий контрольно-пропускний пункт (у даному випадку ПП «Угринів») є оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладається здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів та вантажів.

Пунктом 19 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається протидія і запобігання корупційним діянням та злочинам у сфері службової діяльності особового складу Державної прикордонної служби України.

У порушення указаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_3 з метою протиправного особистого збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.

Так, 05.11.2016. на автозаправці «АМІК», що у с. Річки Жовківського району Львівської області ОСОБА_4 зустрівся із старшиною ОСОБА_3 з проханням роз'яснити йому, ОСОБА_4, правила переміщення через державний кордон України двигунів до різного роду автомобільної техніки. У свою чергу старшина ОСОБА_3 повідомив, що може здійснити вплив на посадових осіб Львівської митниці ДФС та військовослужбовців державної прикордонної служби пункту пропуску «Угринів», які посприяють у безперешкодному переміщенні указаного роду товарів, за що ОСОБА_4, необхідно сплатити йому, ОСОБА_3, певну неправомірну вигоду в залежності від переміщуваного товару. Разом з цим, ОСОБА_3 зазначив, що у разі не сплати неправомірної вигоди ОСОБА_4 указаний товар через державний кордон України перемістити не зможе.

У подальшому, ОСОБА_3 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, у порушення вище вказаних вимог нормативно-правових актів 23.11.2016 року, перебуваючи поблизу пам'ятника Жертвам Репресії, що по вул. Львівській у м. Рава - Руська Жовківського району Львівської області зустрівся із ОСОБА_4 та повідомив останнього про необхідність передачі неправомірної вигоди у розмірі 150 (сто п'ятдесят) доларів США за здійснення впливу на посадових осіб пункту пропуску автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» за безперешкодне переміщення через Державний кордон України 1 (одного) двигуна до транспортного засобу.

Після указаної розмови, ОСОБА_4 будучи постановленим в умови, за яких відмова від надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди зашкодить його законним правам та інтересам вимушений був погодитись на неправомірні умови останнього.

Так, 28.11.2016р. ОСОБА_5 діючи за попередніми вказівками старшини ОСОБА_3 здійснив переміщення через пункт пропуску автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» 1 (одного) двигуна до автомобіля марки «Мерседес» без будь - якого митного оформлення та огляду. Після цього, ОСОБА_3 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_4, про необхідність передачі грошових коштів у сумі 175 (сто сімдесят п'ять) доларів СІЛА особі на ім'я «ОСОБА_10», який знаходиться на митній території України, біля пункту пропуску автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» в мікроавтобусі чорного кольору марки «Мерседес Віто».

Цього ж дня, ОСОБА_6 на виконання раніше наданої ОСОБА_3 вказівки, під час особистої зустрічі із невстановленою слідством особою на ім'я «ОСОБА_10» у с. Угринів Сокальського району Львівської області передав останньому грошові кошти в сумі 175 (сто сімдесят п'ять) доларів США, що станом на 28.11.2016р. згідно офіційного курсу Національного банку України становило 4 480 грн.

У подальшому, 02.12.2016р. старшина ОСОБА_3 являючись службовою особою, будучи наділеним організаційно-розпорядчими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Морозовичі» III категорії Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України продовжуючи свою злочинну діяльність з метою протиправного особистого збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди, за здійснення впливу на посадових осіб пункту пропуску автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» за безперешкодне переміщення через Державний кордон України 4 (чотирьох) двигунів до транспортних засобів, у телефонній розмові із ОСОБА_4, повідомив останньому, про необхідність надати йому, ОСОБА_3, неправомірну вигоду у розмірі 520 (п'ятсот двадцять) доларів США.

Так, 06.12.2016р. ОСОБА_4 діючи за попередніми незаконними вказівками старшини ОСОБА_3, здійснив переміщення через пункт пропуску автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» 4 (чотирьох) двигунів без будь - якого митного оформлення та огляду. Після цього ОСОБА_3 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_4, про необхідність зустрічі з ним цього ж дня у м. Львові.

Того ж дня, близько 18:15год. ОСОБА_4, на виконання раніше наданої ОСОБА_3 незаконної вказівки, під час особистої зустрічі з останнім у приміщенні автозаправки «WOG» (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 291), передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 520 (п'ятсот двадцять) доларів США, що станом на 06.12.2016р. згідно офіційного курсу Національного банку України становило 13 520 грн., а той у свою чергу, з метою приховати вчинений ним злочин передав грошові кошти своєму брату ОСОБА_7, який перебував поруч.

Отримана ОСОБА_2 від ОСОБА_5 неправомірна вигода в розмірі 520 доларів США виявлена та вилучена у повному обсязі 06.12.2016р. під час проведення особистого обшуку ОСОБА_8

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В підготовчому судовому засіданні в розпорядження суду поступила угода про визнання винуватості від 30.01.2017 року, укладена між прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України Куманським О.П., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42016140410000259, з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_2, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, за умовами якої сторони погодились про повне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості за ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Прокурор Куманський О.П. в підготовчому судовому засіданні вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_2, оскільки вказана угода відповідає вимогам КПК України.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання ним винуватості з наступних підстав.

Суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

У ст. 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Суд прийшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_2 реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, встановив, що укладення угоди є добровільним, санкція статті, за якою кваліфіковано злочин, передбачає штраф.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості суд не вбачає.

З обвинуваченого слід стягнути в користь держави витрати за проведення криміналістичної судово-технічної експертизи друкарських форм №6315 від 03.02.2017 року в розмірі 2532,30грн. та витрати за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних речовин №6316 від 31.01.2017 року в розмірі 4404,00грн.

Речові докази по справі, а саме: грошові кошти у сумі 520 доларів США купюрами номіналом 100 (5 купюр), 20 (1 купюра) з наступними серія та номерами МВ 58334267А, GE 23285285A, АВ 59106531Е, МВ 23587649А, МК 00045046А, JК 30749505А, МD 01369263A, ЕА 06082591А, GF 28602057A, AJ 52635335A, МВ 74549147F, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Військової прокуратури Львівського гарнізону - повернути ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 314, 472, 474, 475 КК України,-

З А С У Д И В :

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.01.2017 року між прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України Куманським О.П., з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_2, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, за умовами якої сторони погодились про повне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості за ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави витрати за проведення криміналістичної судово-технічної експертизи друкарських форм №6315 від 03.02.2017 року в розмірі 2532,30грн. та витрати за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних речовин №6316 від 31.01.2017 року в розмірі 4404,00грн.

Речові докази по справі, а саме: грошові кошти у сумі 520 доларів США купюрами номіналом 100 (5 купюр), 20 (1 купюра) з наступними серія та номерами МВ 58334267А, GE 23285285A, АВ 59106531Е, МВ 23587649А, МК 00045046А, JК 30749505А, МD 01369263A, ЕА 06082591А, GF 28602057A, AJ 52635335A, МВ 74549147F, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Військової прокуратури Львівського гарнізону - повернути ОСОБА_2.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя О. І. Ковальчук