Рішення № 6464892, 14.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/261 14.10.09 За позовом          Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"                     в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії До           Приватного підприємства "ППНВ"

Про                    стягнення 2 915,97 грн.

          Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Кіяніцина О.С. (довіреність від 07.11.2008 р.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Приватного підприємства "ППНВ" боргу та пені за несплату телекомунікаційних послуг у розмірі 2915,97 грн.

Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2006 року між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та Відповідачем - Приватним підприємством "ППНВ" був укладений Договір № 2830621 про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір), відповідно до якого Позивач надавав на користь Відповідача телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 4.5. Договору Відповідач зобов’язаний щомісячно, до 20 числа наступного за розрахунковим, здійснювати оплату фактично отриманих в кредит телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. ст. 33, 36, 63 Закону України "Про телекомунікації" та п.п. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зазначені послуги підлягають оплаті, але Відповідачем оплата цих послуг не проведена.

Станом на 25.03.2009 року Відповідач - Приватне підприємство "ППНВ" мав заборгованість перед Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" за телекомунікаційні послуги в розмірі 2520,15 грн., яка виникла в період з серпня 2008 року по січень 2009 року (розрахунок в матеріалах справи).

20.02.2009 р. Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" надіслав Відповідачу претензію № 32-18-3662 про сплату боргу та пені, яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За несплату заборгованості за послуги зв’язку, відповідно до п.п. 27, 79, 114 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та умов Договору, Позивач припинив надавати послуги на користь Відповідача.

Згідно Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, припинення надання послуг не звільняє споживача (Відповідача) від оплати заборгованості, а підприємство зв’язку має право стягнути її в судовому порядку.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору № 2830621 про надання телекомунікаційних послуг від 16.10.2006р. складає 2520,15 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за надані Позивачем послуги судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору № 2830621 про надання телекомунікаційних послуг від 16.10.2006р. в розмірі 2520,15 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати послуг, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Згідно ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" та п. 5.8. Договору, у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін, Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 141,57 грн., збитків від інфляції - 226,31 грн., 3% річних - 27,94 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 141,57 грн., збитків від інфляції в розмірі 226,31 грн. та 3% річних в розмірі 27,94 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "ППНВ" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 56; 03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3; код ЄДРПОУ 24915997; р/р 260003031801 в ТОВ КБ "Даніель" в м. Києві, МФО 380980; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1; код ЄДРПОУ 01189910; р/р 26000402028729 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 2520 (дві тисячі п’ятсот двадцять) грн. 15 коп. основного боргу, 141 (сто сорок одна) грн. 57 коп. пені, 226 (двісті двадцять шість) грн. 31 коп. збитків від інфляції, 27 (двадцять сім) грн. 94 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В. В. Смілянець