Вирок № 64648188, 10.02.2017, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/3956/15-к

Провадження №1-к/636/42/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Слурденко О.І.,

при секретарі судового засідання Шиловій І.В.,

за участю прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Саєнко Т.Л.,

обвинувачених: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та їх захисника - адвоката Бодяна М.В.;

неповнолітнього ОСОБА_5, його захисника - адвоката Павлова В.І. та законного представника - батька ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в місті Чугуєві об'єднані кримінальні провадження №12015220530000876 від 21 березня 2015 і №12015220440000977 від 24 липня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Юрченково Чугуївського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого у якості жильця і фактично проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочинів передбачених ч.ч.1,2 ст.186, ч.2 ст.296, ч.1 ст.304 КК України;

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Харкові, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, працюючого неофіційно в Ізюмському лісгоспі пильщиком, зареєстрованого і фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України;

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Харкові, громадянина України, українця, студента Харківського професійного ліцею харчових технологій та торгівлі, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого, у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2015 року неповнолітня ОСОБА_8 діючи за вказівкою ОСОБА_2 і не будучи повідомленою про його справжні наміри, при спілкуванні в мережі Інтернет призначила ОСОБА_9 зустріч біля зупинки метро «Пролетарська» в місті Харкові. В цей день близько 19 години ОСОБА_8 зустрілася з ОСОБА_10 та привела його в обумовлено раніше з ОСОБА_2 місце, і лісосмугу по вулиці Плиткової міста Харкова. Де їх вже очікували ОСОБА_2 і невстановлена досудовим слідством особа. Коли ОСОБА_9 опинився в лісосмузі то ззаду підбігли ОСОБА_2 і невстановлена особа, які грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, порушуючи норми моралі і принижуючи честь та гідність потерпілого, почали наносити численні удари руками і ногами по голові та тулубу, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи синці та садна на голові і правій руці. Погрожуючи фізичною розправою змусили ОСОБА_9 зняти з себе весь одяг. Після чого ОСОБА_2 і невстановлена на слідстві особа, відкрито заволоділи грошима потерпілого в сумі 150 гривень та мобільним телефоном «Qumo Quest 507» вартістю, за висновком судово-товарознавчої експертизи, 1000 гривень, спричинивши потерпілому шкоду на загальну суму 1150 гривень. В подальшому розпорядившись викраденим майном на свій розсуд. ОСОБА_9 перебуваючи у шоковому стані, скориставшись тим, що ОСОБА_2 і невстановлена особа відволіклися до його одягу, місце події покинув.

В наступному 20.04.2015 року неповнолітня ОСОБА_8, знову діючи за вказівкою ОСОБА_2 і не будучи повідомленою про його справжні наміри, при спілкуванні в мережі Інтернет призначила зустріч ОСОБА_11 біля станції метро «Тракторний завод» в місті Харкові. В цей же день ОСОБА_8 близько 17 години 30 хвилин зустрілась с ОСОБА_11 і привела його в обумовлено раніше з ОСОБА_2 місце, в лісосмугу по вулиці Миру міста Харкова, де їх вже очікували ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_12. Коли ОСОБА_11 опинився в лісосмузі по заду клубу «Роял», до нього ззаду підбігли ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_12, які грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, порушуючи норми моралі і принижуючи честь та гідність потерпілого, почали наносити численні удари руками і ногами по різним частинам тіла, та погрожуючи при цьому фізичною розправою змусили ОСОБА_11 зняти з себе весь одяг. ОСОБА_11 розуміючи численну та фізичну перевагу підкорився ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 і зняв с себе весь одяг, а нападники всі ці знущання знімали на відеокамеру мобільного телефону. При цьому, після скоєння хуліганських дій, ОСОБА_2 відкрито заволодів грошима потерпілого у сумі 300 гривень.

Також, 22.04.2015 року неповнолітня ОСОБА_13 діючи за вказівкою ОСОБА_2 і не будучи повідомленою про його справжні наміри, по мережі Інтернет познайомилася з ОСОБА_14 та призначила йому зустріч біля станції метро «Тракторний завод» в місті Харкові. В цей же день ОСОБА_13 близько 17 години 15 хвилин зустрілась с ОСОБА_14 і привела його в обумовлено раніше з ОСОБА_2 місце, в лісосмугу по вулиці Миру міста Харкова, де їх вже очікували ОСОБА_2 та ОСОБА_12. Коли ОСОБА_14 знаходився в лісосмузі напроти будинку №24 по вулиці Миру міста Харкова, на нього з різних боків напали ОСОБА_2 і ОСОБА_12, та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, порушуючи норми моралі і принижуючи честь та гідність потерпілого, почали наносити численні удари руками і ногами по голові та тулубу, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи синці та садна на голові, скол емалі першого зубу верхньої щелепи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого погрожуючи фізичною розправою заставили ОСОБА_14 зняти з себе весь одяг, причому ці дії були засняті на відеокамеру мобільного телефону. При цьому, після скоєння хуліганських дій, ОСОБА_2 відкрито заволодів: мобільним телефоном «Самсунг 350Е» та його шкіряним чохлом, двома флеш-картами, чоловічим портмоне, загальною вартістю, за висновком судово-товарознавчої експертизи - 1719 гривень 77 копійок.

Продовжуючи скоєння злочинів, 23.07.2015 року близько 20 години ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою групою осіб поблизу садового товариства «Топольок», що розташоване на території села Кам'яна Яруга Чугуївського району, з метою відкритого викрадання чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та с погрозою застосування такого насильства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його наслідки і бажаючи їх настання, спільно реалізуючи свій злочинний намір, підійшли до раніше незнайомого ОСОБА_15, де ОСОБА_2 наніс удар ногою в ліве стегно потерпілого, від чого той зігнувся, після чого став наносити удари кулаками по спині та тулубу. А неповнолітній ОСОБА_5, в свою чергу, став наносити удари потерпілому ОСОБА_15 дерев'яною палкою (рукояттю сокири) по різним частинам тіла. В результаті дій обвинувачених потерпілий, згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних по всій поверхні спини синців ( числом до 8), на лівому стегні по передній поверхні в середній третині синець овальної форми, що кваліфікується, як легке тілесне ушкодження. Після чого ОСОБА_2 наказав ОСОБА_15 дістати з кишень одягу все наявне там майно і речі та покласти на землю. ОСОБА_15 дістав два телефони марки «Нокія» і «Самсунг» та ключі від автомобіля і поклав на траву. ОСОБА_2 наказав ОСОБА_5 стерегти потерпілого, а сам пішов до автомобіля ОСОБА_15, завів двигун та підігнав машину до місця знаходження ОСОБА_5 і ОСОБА_15. Вийшовши з машини ОСОБА_2 залишив ключі в замку запалення і коли вони з ОСОБА_5 відволіклися, ОСОБА_15 сів до машини та з місця події збіг. А ОСОБА_2 і ОСОБА_5 заволоділи таким чином двома мобільними телефонами, загальною вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи, 634 гривні.

За таким, ОСОБА_2 достовірно знаючи про вік ОСОБА_5 та усвідомлюючи, що він є неповнолітнім, застосовуючи переваги у віці та вплив на нього, втягнув неповнолітнього у злочинну діяльність і скоїв з ним за попередньою змовою групою осіб тяжкий злочин.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 і неповнолітній ОСОБА_5 погоджуються з кваліфікацією вчинених ним діянь, повністю визнають свою провину, виказали щире каяття у скоєних кримінальних правопорушеннях.

Прокурор та обвинувачені не висловили жодних заперечень, щодо встановлених обставин.

У відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і неповнолітнього ОСОБА_5 у їх вчинені.

В судовому засіданні суд з'ясував, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 правильно розуміють зміст вказаних обставин, добровільно визнають себе винуватими: ОСОБА_2 у хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб; у відкритому викраденні чужого майна - грабіжу; у відкритому викраденні чужого майна скоєного за попередньою змовою групою осіб, повторно; та втягнення у злочинну діяльність неповнолітнього;

ОСОБА_3 у хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб;

ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна скоєного за попередньою змовою групою осіб, і роз'яснив їм, що погодившись на визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вони та прокурор будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним винуватість обвинувачених у скоєні інкримінованих їм кримінальних правопорушень і кваліфікує: дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.296, ч.1 і ч.2 ст.186, ч.1 ст.304 КК України, як хуліганство скоєне групою осіб, відкрите викрадення чужого майна - грабіж, відкрите викрадення чужого майна - грабіж вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб, втягнення у злочинну діяльність неповнолітнього;

дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство скоєне групою осіб;

дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна скоєного за попередньою змовою групою осіб - грабіж.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 раніше не судимі і вперше притягуються до кримінальної відповідальності, в цілому позитивно характеризуються за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених, суд вважає повне визнання своєї провини та щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин що обтяжують їх покарання, суд не вбачає.

Дослідивши наведені обставини у сукупності, приймаючи до уваги дані про особу кожного обвинуваченого, обставини, що пом'якшують їх покарання, тяжкість скоєних злочинів, те що вони вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд призначає кожному іх покарання в межах санкції кожної статті КК України, за якою кваліфіковане діяння, - у виді позбавлення волі.

Але враховуючи, що ОСОБА_5 скоїв злочин будучі неповнолітнім, навчається і добре характеризується за місцем проживання та навчання, виказав дійсно щире каяття, то суд вважає доцільним застосуванням до нього звільнення від відбуття покарання з випробуванням, оскільки його виправлення та перевиховання ще можливе в умовах без ізолювання від суспільства.

Також стосовно ОСОБА_3, який скоїв злочин середньої тяжкості вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, добре характеризується за постійним місцем проживання, виказав щире каяття при розгляді справи у суді, то суд вважає за можливе також застосувати звільнення від відбуття покарання з випробуванням, оскільки його виправлення та перевиховання ще можливе в умовах без ізолювання від суспільства.

Судові витрати у вигляді вартості проведених по кримінальному провадженню експертиз - покласти на обвинувачених.

Речові докази по справі відсутні. Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду у зв'язку з їх неявкою у судове засідання, що не позбавляє їх право звернуться з такими позовами до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні кримінальних злочинів передбачених ч.ч.1 і 2 ст.186, ч.2 ст.296, ч.1 ст.304 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.186 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

за ч.1 ст.304 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5(п'яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Харківській області (№27).

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 26 липня 2015 року з моменту фактичного взяття під варту.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 26 липня 2015 року по день ухвалення вироку включно до строку відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді частини вартості проведених експертиз в загальній сумі 795(сімсот дев'яносто п'ять)) гривень 32 копійки.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 2 (два) роки, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації, повідомляти його про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в територіальний орган пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно засудженого ОСОБА_3 - не обирати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 150(сто п'ятдесят) гривень 83 копійки.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєнні кримінального злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.104,75,76 КК України звільнити неповнолітнього засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 1(один) рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації, повідомляти його про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в територіальний орган пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно засудженого ОСОБА_5 - не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 644(шістсот сорок чотири) гривні 49 копійок.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених ст.ст.394,395 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис.

Згідно оригіналу, що знаходиться в матеріалах справи.

Суддя: