Рішення № 6464761, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 15/345 06.10.09 За позовом Закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" до Закритого акціонерного товариства "Полімерні технології" про стягнення 24 566,32 грн.

Суддя

Представники:

від позивача -Гуртовенко С.В.

від відповідача - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер"(далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства "Полімерні технології"(далі - відповідач) про стягнення 24 566,32 грн заборгованості (18 900,00 грн.-основного боргу, 4 493,77 грн.-пені).

Ухвалою Господарського суду м. києва від 19.06.2009 порушено провадження у справі №15/348.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2009 за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору у даній справі до 30.12.2009.

22.07.2009 позивач подав уточнення до позовних вимог, в якому підтримує позовнівимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2007 Закрите акціонерне товариство "Банг і Бонсомер" (далі -Позивач) та Закрите акціонерне товариство "Полімерні технології" (надалі -Відповідач) уклали між собою договір куплі-продажу №22 (надалі Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати і передати у власність покупцю сировину і домішки для хімічної промисловості та інші товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2.2. Договору товар постачається у кількості та асортименті, вказаних у рахунках-фактурах, які виставляються продавцем на підставі усних або письмових заяв.

Згідно з п. 3.2. Договору покупець зобов'язується одержати товар на складі продавця в 5-ти денний термін з моменту повідомлення продавцем покупця про надходження товару за один робочий день до дня одержання товару.

Відповідно до п. 4.2. Договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами видатковими накладними.

На виконання умов Договору Закритим акціонерним товариством «Банг і Бонсомер»були поставлені Закритому акціонерному товариству «Полімерні технології» товари на загальну суму 47340,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АО-0001083 від 11.07.08р., підписаною та скріпленою печатками сторін, а також довіреністю на отримання матеріальних цінностей ЯПЛ № 389158 від 11.08.08р.(копії наявні в матеріалах справи).

Згідно з п. п. 5.3. та 5.4. Договору товар оплачується покупцем на протязі 21 календарного дня з дати отримання товару, оплата проводиться покупцем в українських гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у рахунку-фактурі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає їз суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач частково сплатив в свою заборгованість за Договором № 22 у розмірі 28440,00 грн.          

Отримавши вказану кількість Товару Відповідач порушив свої обов’язки, передбачені п.п. 5.3,5.3. Договору, не провівши розрахунків з Позивачем у повному обсязі.

За таких обставин у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 18900,00 гривень.

У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 7.2. Договору за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв"язку із простроченням оплати за відпущений Товар, позивачем було нараховано пеню у розмірі 4 493,77грн.

Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

З огляду на те, що заявлена сума пені надмірно велика порівняно із збитками позивача, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1000,00 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На день винесення рішення сума основного боргу складає 18900,00грн., пені - 1000,00грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, але у разі коли Господарський суд на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (шьрафу, пені), витрати позивача, пов"язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі сплаченій позивачем.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 250,00 грн. державного мита, 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526,527,530, 610,611,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,44, 49, 82-84,193,218,219 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Полімерні Технології" (04073, м. Київ, пр-т Московський,8, корпус 7; банківські реквізити: р/р 2600510088301 у АКБ "Юнекс", МФО 322539, ЄДРПОУ 33694568), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер"(03186,м. Київ. вул. Антонова,5, літ.Б, пов.6, банківські реквізити: р/р 26003216199400 у АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 30109727) 18 900(вісімнадцять тисяч дев"тсот) грн.00 коп. - основний борг, 1 000(одна тисяча )грн.00 коп - пені, 250 (двісті п"ятдесят) грн.00коп. - державне мито, 312(триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                             М.Г. Хоменко

Дата підписання рішення - 23.10.2009