Постанова № 64647559, 08.02.2017, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/159/17

2-а/610/23/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2017 року Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Носов Г.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2017 р. позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила: визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії протиправними; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця відповідно до ст. ст. 37, 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», у редакції, що діяла станом на дату призначення пенсії, та Постанови КабінетуМіністрів України за№ 865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питаннявдосконалення визначення розмірів заробіткудля обчислення пенсії», у редакції, що діяла станом на дату призначення пенсії, з розрахунку 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі згідно довідки Балаклійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію від 06 січня 2017 року № 268/119-68/01-2017, починаючи з 01 грудня 2015 року, без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати; визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 162525 від 13 січня 2017 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії; допустити негайне виконання постанови суду в межах суми платежу за один місяць; стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач посилалась на те, що вона працювала на посаді спеціаліста відділення ПР та ПР Балаклійського РВ в Харківській області.

УПФУ в Балаклійському районі Харківської області позивачу призначено пенсію державного службовця відповідно до положеньЗакону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІв розмірі 80% заробітної плати.

06.01.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з 01 грудня 2015 року з більшого заробітку відповідно до ст. 37-1Закону України «Про державну службу», в редакції, що діяла на дату призначення їй пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно зпостановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013на підставі довідки Балаклійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 06.01.2017 р. № 268/119-68/01-2017.

Рішенням № 162525 від 13.01.2017 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що з 01 травня 2016 року набрав чинностіЗакон України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015 р.

Позивач вважає вказане рішення УПФУ неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує соціальні права позивача щодо пенсійного забезпечення та неправомірно звужує конституційні гарантії.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 20.01.2017 року адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків, повязаних зі сплатою позивачем судового збору.

Зазначені недоліки були усунуті 23.01.2017 року.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 24.01.2017 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення, в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що чинне законодавство не передбачає перерахунку пенсій, призначених згідно зЗаконом України «Про державну службу»у зв'язку з підвищенням заробітної плати непрацюючим державним службовцям.Стаття 37-1 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу»в редакції, що була чинною до 01.05.2015 р. передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсії державним службовцям визначаються КМУ. При цьому 01.04.2015 р. набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІ. П.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VII визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно доЗакону України «Про державну службу». Отже, з 01.06.2015 р.Законом № 213-VII від 02.03.2015 р. припинені дії нормЗакону України «Про державну службу»в частині, яка стосується пенсійного забезпечення державних службовців, у тому числі ст.37-1, яка регламентувала підстави для проведення перерахунку пенсій державним службовцям. З 01 травня 2016 р. набрав чинностіЗакон України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 р. Частиною 1ст.90 цього Законувстановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області, отримує пенсію призначену згідно зіст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», в редакції станом на дату призначення пенсії у розмірі 80% від суми заробітної плати. Не працює.

На момент виходу на пенсію працювала на посаді спеціаліста відділення ПР та ПР Балаклійського РВ в Харківській області.

06.01.2017 року позивач звернулась із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 37-1Закону України «Про державну службу», в редакції, яка діяла на день призначення пенсії з 01.12.2015 р. у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно зпостановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013на підставі довідки Балаклійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 06.01.2017 р. № 268/119-68/01-2017.

Довідка про заробітну плату від 06.01.2017 р. № 268/119-68/01-2017 видана саме для перерахунку пенсії, що вбачається з її змісту.

Рішенням № 162525 від 13.01.2017 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що з 01 травня 2016 року набрав чинностіЗакон України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015 р.. Згідно ч. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-IIІ,-Закон України «Про державну службу» № 3723-ХП від 16.12.1993 р. втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цьогорозділу. Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 р. виключено пункт 4постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 р., в якому було зазначено порядок перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсію призначено відповідно доЗУ «Про державну службу». Пунктом 5 Постанови № 865 від 31.05.2000 р. (зі змінами) виключено порядок проведення перерахунку (у тому числі і терміни проведення перерахунків пенсії) та затверджена форма довідки про заробітну плату, що подається лише для призначення пенсії державним службовцям, покладено на правління Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. Будь-які нормативно-правові акти, щодо порядку перерахунку пенсії, відсутні. Тому проводити перерахунок пенсії державним службовцям з підвищенням посадових окладів з 0l.12.2015 року - законних підстав не має. Інших доводів, вказаних у запереченнях відповідача, оскаржуване рішення не містить.

Юридично значимою обставиною для вирішення даного спору є наявність у позивача права, а у відповідача відповідного обов'язку на перерахунок раніше призначеної пенсії.

У відповідності доКонституції Українивизначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22, п. 1 ст. 92).

Відповідно до вимог ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно до вимог статей22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно дост. 22 Конституції Українине допускається.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, зокрема висловлені у постановах Верховного Суду України від 17.12.2013 (справа №21-445а13), від 10.12.2013 (справа №21-348а13), від 06.10.2015 (справа №127/11720/14-а). Відповідно до постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, вказано, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Крім цього, відповідно дорішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 58 Конституції України(справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Врішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999(у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, щоКонституція Українивиокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно дост. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013 (справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа №21-445а13), від 06.10.2015 (провадження №127/11720/14-а).

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (стаття 1, частини перша, друга статті8, частина друга статті19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина першастатті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першоїстатті 92 Конституції України).

ЗаКонституцією УкраїниКабінет Міністрів України забезпечує виконанняКонституціїта законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3статті 116 Конституції України).

Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до пункту 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскількиКонституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідностіКонституціїта у всіх необхідних випадках застосовуватиКонституцію, як акт прямої дії.

Судові рішення повинні ґрунтуватись наКонституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 3ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції України- гарантується.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 рокуу разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Проте, вказані зміни законодавства поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку, а тому до спірних правовідносин не застосовується.Тобто не містять заборони на перерахунок раніше призначеної пенсії.

Між тим, пенсія позивачу була призначена до внесення змін до Закону України «Про державну службу»№ 3726-ХІІ від 16.12.1993 року.

Таким чином, доводи пенсійного органу про те, що з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокремаЗаконом України «Про державну службу», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, є необґрунтованими.

Зміни, які відбулися у статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3726-ХІІ від 16.12.1993 року стосуються тільки тих пенсій, які будуть призначатись після набрання чинності змін до Закону і жодним чином не поширюються на розмір відсотків раніше призначених пенсій.

ЗаПостановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09.12.2015 рокуна 25% підвищено посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських) органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів.

Враховуючи час виникнення правовідносин, пенсійне забезпечення державних службовців регулюєтьсястаттею 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу»(в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії), якою передбачено, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно ст. 37-1Закону України «Про державну службу»- у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 Постанови КМУ від 31.12.2000 року за №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції яка була чинна до 15.12.2015 року, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинностіЗаконом України від 16.01.2003 року за №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

У зв`язку із прийняттямКМУ Постанови від 09.12.2015 року за №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»п. 4Постанови КМУ від 31.05.2000 року за №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»був виключений, а 5 змінений.

Згідно довідки, виданої ОСОБА_1 Балаклійським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію від 06.01.2017 року № 268/119-68/01/2017, заробітна плата за посадою спеціаліста відділення ПР та ПР Балаклійського РВ в Харківській області, з якої призначено пенсію, для її перерахунку становить: 3 520 грн. 44 коп., в тому числі посадовий оклад1723 грн. 00 коп..

Таким чином, враховуючи, що до події застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце та те, що була збільшена заробітна плата на посаді, на якій працював позивач, що є підставою для перерахунку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що КМУ на виконання змін до ст. 37-1Закону України «Про державну службу»не було визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям. На думку суду, відсутність затверджених КМУ порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у п. 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії в контексті практики Верховного Суду України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок пенсії, рішення відповідача є неправомірним, тому позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Водночас згідно з частиною другою статті 99 КАСдля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Отже, в даному випадку для звернення до адміністративного суду у цій справі встановлюється шестимісячний строк, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.01.2017 року звернулася до суду з даною позовною заявою та не просила поновити строк для звернення до суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.12.2015 року. До відповідача позивач звернулася 06.01.2017 року, рішення про відмову отримала 13.01.2017 року.

З позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що позивач пропустив строк для звернення до суду з поважних причин, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

А відповідно до ч.1ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення з позовом до суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.12.2015 року, що є підставою для залишення частини позовних вимог з 01.12.2015 року по 05.07.2016 року без розгляду.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з 06.07.2016 року.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,71,94,158,159,183-2 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії протиправними.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця відповідно до ст. ст. 37, 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», у редакції, що діяла станом на дату призначення пенсії, та Постанови КабінетуМіністрів України за№ 865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питаннявдосконалення визначення розмірів заробіткудля обчислення пенсії», у редакції, що діяла станом на дату призначення пенсії, з розрахунку 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі згідно довідки Балаклійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію від 06 січня 2017 року № 268/119-68/01-2017, починаючи з 06 липня 2016 року, без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 162525 від 13 січня 2017 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цієїпостанови.

Суддя