Ухвала суду № 64646816, 08.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/310/17 Справа № 204/3908/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т. О. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем у справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на другому курсі денного відділення у Дніпропетровському коледжі Ракетно-Космічного машинобудування ДНУ ім. О.Гончара.

Оскільки утримання доньки вимагає значних витрат та потребує матеріальної допомоги, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання у розмірі ? частини заробітку щомісячно.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 07 червня 2016 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до 30 червня 2018 року, в особі матері ОСОБА_3, допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про судові витрати (а.с.23-24).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення суду, зменшивши розмір аліментів до 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) (а.с.27-29).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони у справі є батьками повнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7), яка навчається на другому курсі денного відділення у Дніпропетровському коледжі Ракетно-Космічного машинобудування ДНУ ім. О.Гончара (а.с.6).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст. ст. 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно зі ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Частиною 1 ст. 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визначив аліменти на користь позивачки в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку ОСОБА_2 щомісячно на період навчання повнолітньої доньки ОСОБА_4 з урахуванням положень ст. 182 СК України на період навчання.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Виходячи із зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються власноручно складеною заявою відповідача ОСОБА_2, яка міститься в матеріалах справи на аркуші справи 19 про визнання позовних вимог та відсутності доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, при цьому останній не позбавлений права звернутися до суду з підстав визначених ст.192 СК України.

Таким чином, вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Н.М. Деркач

М.О. Макаров