Рішення № 64646243, 03.02.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3936/16-ц

Провадження № 2/202/2098/2016

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Журавльов А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2016 року, ухваленим у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги були задоволені частково.

Згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2017 року, приймаючи рішення, суд першої інстанції не ухвалив рішення з приводу позовної вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2

У відповідності до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Сторони у судове засідання не зявилися. Суд на підставі ч.3 ст. 220 ЦПК України, розглядає справу без участі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушенням зобовязання боржником.

Згідно частин 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить вимогу до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

В п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Якщо кредитним договором не визначені інші умови виконання основного зобовязання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором, строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком може бути несплата чергового платежу. В разі предявлення вимоги до поручителя, кредитор має звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником взятих на себе зобовязань перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобовязань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК є преклюзивним (припиняючим). Його закінчення є підставою для припинення поруки, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених статтями 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України. Враховуючи те, що строк поруки не є строком порушеного права, а строком існування самого зобовязання поруки, права кредитора і обовязок поручителів по його закінченню припиняються, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого за межами передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку, бо з його закінченням припиняється матеріальне право.

Зобовязання за кредитним договором № DNР0GK00000094 від 28.12.2006 року забезпечено порукою згідно договору поруки № DNР0GK00000094 від 28.12.2006 року, укладеного з ОСОБА_2.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором почала виникати з квітня 2009 року. З даним позовом до суду банк звернувся 17.06.2016 року. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, як з поручителя.

Однак, в резолютивній частині рішення не зазначено щодо позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2

Керуючись ч.1 ст. 220 ЦПК України, суд додатково,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення додаткового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.Г. Зосименко