Вирок № 64645786, 10.02.2017, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2724/16-к

Провадження № 1-кп/165/50/17

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого Лизун Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гнатюк К.В.,

прокурора Данилюк Я.П.,

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду Волинської області кримінальне провадження №12016030050001624 від 23.11.2016 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька Волинської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, не одружений, останнє місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1(на даний час без визначеного місця проживання), раніше судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.11.2012 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 23.02.2016 звільнений із Дар'ївської виправної колонії УДПтС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (№10) згідно ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 15.02.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України за відбуттям строку покарання, судимість не знята і непогашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.11.2012 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 23.02.2016 звільнений із Дар'ївської виправної колонії УДПтС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (№10) згідно ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 15.02.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України за відбуттям строку покарання, судимість якого не знята і непогашена у встановленому законом порядку, повторно вчинив умисний корисливий злочин. Так, 23 листопада 2016 року ОСОБА_3 о 10 годині 43 хвилини перебував у приміщенні магазину «Оксамит», що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, проспект Дружби, 8, та, керуючись корисливим мотивом з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу таємно викрав із полиці стелажу для фурнітури бувший у вжитку мобільний телефон марки «Lenovo A 328» IMEI1:НОМЕР_3, IMEI2:НОМЕР_4, ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №640 від 20.12.2016 становить 1198,00 грн., в який була вмонтована сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1 вартістю 15,00 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 26,00 грн., та сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» НОМЕР_2 вартістю 25,00 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 40,00 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1304,00 грн.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що є злочином, передбаченим ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання про те, що він дійсно 23.11.2016 близько 11 години перебував у приміщенні магазину «Оксамит», що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, проспект Дружби, 8, побачив на стелажі зазначений телефон марки «Lenovo A 328», що належав потерпілій ОСОБА_1, і, керуючись корисливим мотивом з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав його. У цей мобільний телефон була вмонтована сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1, на рахунку якої були кошти в сумі 26,00 грн., та сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» НОМЕР_2, на рахунку якої були кошти в сумі 40,00 грн. У вчиненому щиро розкаюється, усвідомив протиправність своїх дій, просить вибачення у потерпілої та врахувати стан його здоров'я.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.

Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його як особу, оскільки, керуючисьч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого у повторному вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно із положеннями ст. 12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_3 є злочином середньої тяжкості.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що згідно із характеристикою, наданою начальником Дар'ївської виправної колонії УДПтС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополя (№10) від 25.02.2016, ОСОБА_3 перебував на профілактичному обліку як злісний порушник режиму відбування покарання, згідно наказу №135 від 06.04.2015 знятий з цього обліку, у МОБЛ при Дар'ївській виправній колонії характеризувався посередньо, стягнень і заохочень не має; за характером спокійний, врівноважений, по відношенню до інших засуджених неконфліктний, підтримує доброзичливі стосунки (а.п. 38, 39). ОСОБА_3 не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності (а.п. 34, 35, 43), востаннє судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.11.2012 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки (а.п. 40, 41), 23.02.2016 звільнений із Дар'ївської виправної колонії УДПтС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (№10) згідно ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 15.02.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України за відбуттям строку покарання, судимість якого не знята і непогашена у встановленому законом порядку (а.п. 36, 42).

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, суд не встановив.

Суд визнає щире каяття обставиною, яке пом'якшує покарання обвинуваченого.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті.

Суд приходить до висновку, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів ним та іншими особами.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

ОСОБА_3 було фактично затримано 28 листопада 2016 року, з 28.11.2016 до 26.01.2017 йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та з 18.01.2017 продовжено строк тримання під вартою до 18.03.2017 включно (а.п. 17).

Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом, та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_3, слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення його з-під варти до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, які становлять 351,84 грн. (а.п. 50), суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 126,349, 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три)роки.

Строк відбування покарання рахувати з 28 листопада 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення (з 28 листопада 2016 рокудо набрання вироком законної сили) до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати по справі в сумі 351 (триста п'ятдесяти однієї) гривні 84 копійок за проведення експертизи.

Речовий доказ DVD-R диск, вилучений 24.11.2016 при проведенні огляду приміщення, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В.Лизун