Вирок № 64645751, 09.02.2017, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2723/16-к

Провадження № 1-кп/165/49/17

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого Лизун Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гнатюк К.В.,

прокурора Данилюк Я.П.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду Волинської області кримінальне провадження №12016030050001662 від 01.12.2016 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий вироком Нововолинського міського суду за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, звільнений по відбуттю покарання 11.08.2016, судимість не знята і непогашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

01 грудня 2016 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, перестрибнув через паркан на подвір'я будинку АДРЕСА_2. Скориставшись тим, що навісний замок був у відчиненому стані, проник у приміщення сараю, звідки таємно намагався викрасти електроподовжувач довжиною 51 метр з однією вилкою та розеткою з січенням мідного кабелю 2 на 2,5 мм вартістю 873 грн. 33 коп., електродриль марки «Ритм» модель «МЭС 600 ЭРУ» вартістю 433 грн. 33 коп., електричну дискову пилу марки «Vorskla» модель «ПМЗ 2000 С» вартістю 939 грн. 33 коп., електрорубанок марки «Bort» «BFB-82» вартістю 700 грн. 00 коп., алюмінієву сітку діаметром 31 см вартістю 106 грн. 67 коп., які належать потерпілому ОСОБА_3. ОСОБА_2 виніс зазначені предмети за межі огорожі подвір'я вказаного будинку та сховав біля паркану, однак його протиправні дії були виявлені громадянами та припинені працівниками поліції ОСОБА_4 Отже, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в інше приміщення, що є злочином, передбаченим ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання про те, що він дійсно 01 грудня 2016 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення крадіжки перестрибнув через паркан на подвір'я будинку АДРЕСА_2. Оскільки навісний замок на сараї був у відчиненому стані, ОСОБА_2 проник у приміщення сараю, звідки таємно намагався викрасти вищевказані предмети, які належать потерпілому ОСОБА_3 ОСОБА_2 виніс зазначені предмети за межі огорожі подвір'я вказаного будинку та сховав біля паркану, однак це було виявлено громадянами та його протиправні дії припинені працівниками поліції ОСОБА_4 У вчиненому щиро розкаюється, усвідомив протиправність своїх дій, просить врахувати, що потерпілий претензій до нього не має.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.

Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його як особу, оскільки, керуючись ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно із положеннями ст. 12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_2 є тяжким, водночас суд бере до уваги, що обвинувачений вчинив замах на злочин, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано матеріальної шкоди.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він знаходиться на профілактичному обліку у лікаря-нарколога (а.п. 62), на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.п. 63), не працює, судимий вироком Нововолинського міського суду за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років (а.п. 58-61), звільнений по відбуттю покарання 11.08.2016 (а.п. 56), судимість не знята і непогашена у встановленому законом порядку.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, є вчинення даного злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України, згідно якої за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових злочинів ним та іншими особами.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

ОСОБА_2 було фактично затримано 01 грудня 2016 року (а.п. 4), з 02.12.2016 до 29.01.2017 йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.п. 5) та з 18.01.2017 продовжено строк тримання під вартою до 18.03.2017 включно (а.п. 18).

Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом, та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_2, слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення його з-під варти до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, які становлять 439,80 грн. (а.п. 39), 527,76 грн. (а.п. 40), 527,76 грн. (а.п. 47), а всього 1495,32 грн., суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 01 грудня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення (з 01 грудня 2016 року до набрання вироком законної сили) до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати по справі в сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) гривень 32 копійки за проведення експертиз.

Речові докази:

- електроподовжувач довжиною 51 метр з однією вилкою та розеткою з січенням мідного кабелю 2 на 2,5 мм, електродриль марки «Ритм» модель «МЭС 600 ЭРУ», електричну дискову пилу марки «Vorskla» модель «ПМЗ 2000 С», електрорубанок марки «Bort» «BFB-82», передані на зберігання власнику ОСОБА_3, залишити у його володінні;

- два паперові пакети з тампоном, на який вилучено сліди бурої речовини, та контрольним зразком у вигляді чистого марлевого тампона, гіпсовий зліпок з слідом низу взуття, ніж ззовні схожий на мисливський, передані на зберігання в камеру схову ОСОБА_4, знищити;

- пару кросівок марки NDU VINTAGE чорного кольору з підошвою білого кольору, передані на зберігання в камеру схову ОСОБА_4, передати власнику ОСОБА_2

- два СД диски з записами цифрового зображення під час ОМП від 01.12.2016 та слідчого експерименту від 27.12.2016 за участю ОСОБА_2 залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В.Лизун