Рішення № 6464568, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/608 26.10.09 За позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру

електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ "Укртелеком"

до комунального підприємства "Київський завод алюмінієвих

будівельних конструкцій"

про стягнення 54 745,94 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Нізсковська О.А. (дов. від 04.08.2008)

Від відповідача Шусть І.М. (дов. № 4 від 24.09.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»до комунального підприємства "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій"про стягнення 54 745,94 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором про надання послуг електрозв’язку № 145 від 01.10.2000.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.08.2009 порушено провадження у справі № 50/608 та призначено її до розгляду на 25.09.2009.

В зв’язку з тим, що суддя який розглядає дану справу перебував на лікарняному, судове засідання призначене на 25.09.2009. не відбулося та було перенесено на 12.10.2009.

В судове засідання 12.10.2009 прибули представники сторін і дали пояснення по справі. Представник відповідача надав пояснення, основний борг визнав0 але заперечує проти нарахування штрафних санкцій.

В судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2009.

16.10.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення по справі. Представник відповідача порушив перед судом клопотання про зменшення суми штрафних санкцій та подав свій контр-розрахунок нарахування штрафних санкцій.

В судовому засіданні 16.10.2009 для виготовлення повного тексту рішення було оголошено перерву до 26.10.2009.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2000 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі центру електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі –позивач, підприємство зв’язку за договором) та комунальним підприємством "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій" (далі –відповідач, споживач за договором) було укладено типовий договір про надання послуг електрозв’язку № 145 (далі –договір).

Відповідно до умов п.п. 1 договору, позивач зобов’язався надавати відповідачеві послуги електрозв’язку, а саме: послуги автоматичного міжміського та міжнародного телефонного зв’язку, подання телеграм в кредит, надання виходу до тематичних служб, до спецслужб та інші послуги пов’язанні з користуванням послугами електрозв’язку, а споживач зобов’язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8).

Відповідно до умов п. 4.1. договору, послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно положень п.п 4.2. та 4.3 договору, споживач зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуг за спільно-погодженою системою оплати. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за зміненою (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електро зв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п.4.5 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги в період з 01.12.2006 по 30.06.2009 згідно договору на загальну суму 498015,95 грн., що підтверджується виставленими позивачем рахунками за телекомунікаційні послуги, які містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманих послуг не виконав, борг оплатив частково, у зв’язку з чим, станом на день вирішення спору, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 50032,90 грн. Наявність даного боргу відповідачем не спростована і останнім визнана.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”, що набрав чинності 23.12.2003.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості послуг електрозв’язку не виконав.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 50032,90 грн. основного боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Також позивач в своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені в сумі 2567,14 грн., індексу інфляції в розмірі 1704,98 грн. та 440,92 грн. - 3% річних, так як дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.3 договору встановлюється, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад уста новлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Статтею 36 Закону встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг позивачем, тобто дії відповідача є порушенням вимог договору (п. 5.3), отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України, встановлено, що в різ якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач у запереченні на позовну заяву та поясненнях по справі зазначив, що на даний час відповідач знаходиться у скрутному становищі, а також наголошує на тому, що з першого кварталу 2009 року підприємство частково призупинило виготовлення замовлень, в зв’язку з відсутністю надходження коштів та призупинення подачі природного газу підприємству згідно листа постачальника газу НАК «Нафтогаз України»№ 31/17-298/1 «Про призупинення подачі природного газу промисловим споживачам», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідне використати право, надане п. 3 ч. 1 ст.83 ГПК України, ч. 1 ст. 233 КК України, та зменшити розмір пені до 500,00грн. В іншій частині заявленої вимоги про стягнення пені в розмірі 2067,14 грн. суд відмовляє.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1704,98 грн., та 3% річних у розмірі 440,92 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за невиконання зобов’язань за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись нормами ГК України, статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»(02055, м. Київ, вул. Закревського, 9; код ЄДРПОУ 30470011) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр.-т. П. Тичини, 6; код ЄДРПОУ 01184901) основний борг в сумі 50 032 (п’ятдесят тисяч тридцять дві) грн. 90 коп., пеню в сумі 500 (п’ятсот) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 440 (чотириста сорок) грн. 92 коп., витрат пов’язаних з інфляційними процесами в сумі 1 704 (одна тисяча сімсот чотири) грн. 98 коп., державне мито в сумі 547 (п’ятсот сорок сім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Л.Д.Головатюк