Рішення № 64645051, 30.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/466/17

В справі № 760/10089/16ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі:

головуючого-судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Бугайчука О.Р.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-і особи: ОСОБА_6, Київська міська рада про припинення права спільної часткової власності, присудження грошової компенсації та визнання права власності на частину будинку, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7 на 3/10 та 2/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1, та ОСОБА_8 на 1/3 частину даного будинку та присудити відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості належних їх спадкодацям часток у праві власності на будинок у розмірі відповідно 6 794, 18 гр., та 13 865, 67 гр.

Крім того, просить визнати за ним право власності на 3/100, 2/15та 1/3 частину будинку.

Посилається в позові на те, що будинок АДРЕСА_1 зведений в 1917 році, садибного типу, одноповерховий, трьохквартирний, загальною площею 77,3 кв.м., житловою площею 57,3 кв.м. та площею 17,2 кв.м., яка не включена до загальної площі (сіни, тамбур).

Порядок користування будинком було визначено Договором конкретного користування житловим будинком від 14 травня 1985 року, посвідченим державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори за №1-3532, укладеним між власниками, які на той час володіли рівними частками по 1/3 будинку: ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Відповідно до зазначеного договору будинок поділений на 3 частини, якими фактично користувалися три сім'ї.

На підставі Договору дарування від 17 квітня 2014 року він є власником 17/100 частини житлового будинку.

Окрім нього співвласниками будинку значиться ОСОБА_7 в розмірі 3/100 та 2/15 часток на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 18 вересня 1979 року та 15 березня 1985 року, виданих першою Київською державною нотаріальною конторою.

За ОСОБА_12 зареєстрована 1/3 частина житлового будинку на підставі Договору купівлі-продажу від 22 липня 1986 року, укладеного з ОСОБА_10

ОСОБА_6 належить 5/15 частин житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 22 лютого 1996 року після смерті ОСОБА_11

21 жовтня 1998 року в спірному будинку сталася пожежа, внаслідок якої частина будинку була знищена. У придатному для проживання стані на даний час залишилася лише житлова кімната площею 17,6 кв.м., якою відповідно до Договору конкретного користування житловим будинком від 14 травня 1985 року користувалася ОСОБА_7, потім ОСОБА_13 та право користування від якої перейшло до нього.

За життя 26 січня 1993 року ОСОБА_7, у власності якої перебувало 3/100 та 2/15 частини житлового будинку, склала заповіт на користь відповідачки ОСОБА_3

Після смерті ОСОБА_8 його спадкоємцями є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким було відмовлено у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом щодо майна - 1/3 частини спірного будинку в зв»язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

У зв'язку з неможливістю спільного володіння та користування майном, просить суд припинити право спільної часткової власності в будинку, присудити з нього на користь відповідачів, як спадкоємців померлих співвласників, грошову компенсацію за належні їм частки в праві власності на будинок з грошової суми, внесеної ним на депозитний рахунок суду, та визнати за ним право власності на відповідні частки будинку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з'являлася, про час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції про отримання судових повісток особисто 01 вересня 2016 року, 28 вересня 2016 року, 12 жовтня 2016 року та 26 грудня 2016 року.

Про причини своєї неявки суд до відома не ставила.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Направили до суду заяви, якою визнали позов і просили розглядати справу за їхньої відсутності.

3-і особи ОСОБА_6 та представник Київської міської ради в судове засідання також не з»явилися, про час розгляджу справи повідомлені належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставили, а тому суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутуццності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З даної норми закону випливає, що право власності особи на майно може бути припинено лише за рішенням суду

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 зведений в 1917 році, садибного типу, одноповерховий, триквартирний, загальною площею 77,3 кв.м., житловою площею 57,3 кв.м. , та площею 17,2 кв.м., яка не включена до загальної площі (сіни, тамбур).

Договором конкретного користування житловим будинком від 14 травня 1985 року, посвідченим державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори за №1-3532, укладеним між співвласниками, які на той час володіли будинком у рівних частках по 1/3 частині: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 встановлений порядок користування будинком.

Відповідно до інформації Київського міського бюро технічної інвентаризації №1379 (И-2016) від 13 жовтня 2016 року житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за:

- ОСОБА_7 - 1/5 та 2/15 частини житлового будинку на підставі Свідоцтв про право на спадщину від 18 вересня 1979 року та 15 березня 1985 року;

- ОСОБА_13 - 17/100 частини на підставі Договору дарування, посвідченого Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою від 06 вересня 1985 року;

-ОСОБА_12 - 1/3 частини на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Дев'ятою київською державною нотаріальною конторою від 22 липня 1986 року;

- ОСОБА_6 - 5/15 частини на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 22 лютого 1996 року;

/ т.1, а.с. 14 - 15; 22 - 27; 169, 206 /

17 квітня 2014 року був укладений Договір дарування, за яким ОСОБА_13 подарувала належні їй 17/100 частин будинку позивачу.

26 січня 1993 року ОСОБА_7 складений заповіт, яким остання заповідала все своє майно на користь відповідачки ОСОБА_3, за заявою якої Дев»ятою Київською державною нотаріальною конторою 18 травня 2006 року заведена спадкова справа №506.

08 липня 2014 року за заявами відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Дев»ятою Київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №404/2014.

/ т.1, а.с.118 - 140 /

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, до відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, як спадкоємці померлих співвласників будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_9, перейшли права як на спадкування, так і на отримання грошової компенсації за належні померлим спадкодавцям частки в праві власності на будинок.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №10-01/15 від 02 жовтня 2015 року, проведеного експертно-технічним центром «Статус» будівлі за адресою: АДРЕСА_1 значна частина будинку зруйнована та на час проведення дослідження не існує.

Частина будинку , що існує, площею 17,6 кв.м., має фізичний знос 57% та знаходиться в незадовільному стані.

Залишкова вартість заміщення частини будинку площею 17,6 кв.м. на дату дослідження становить 41 597 грн. 00 коп..

/ т.1, а.с.28 - 46 /

Встановлено та не спростовується сторонами, будинком на даний час користується лише позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно зі ст. 365 ЦК України право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку в спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З висновку експертного будівельно-технічного дослідження №10-01/15 від 02 жовтня 2015 року Експертно-технічного центру «Статус» вартість 3/100 частин будинку становить 1 247, 91 гр., 2/15 частин - 5 546, 27 гр., 5/15 частин - 13 865, 67 гр.

28 вересня 2016 року позивачем внесено на депозит суду 20 659, 85 гр. вартості зазначених часток будинку.

/ т.1, а.с. 28 - 46; 116 /

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" з внесеними до неї змінами, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація.

Виходячи з цих обставин, неподільності будинку та відсутності заперечень відповідачів на отримання від позивача грошової компенсації вартості часток будинку. На які вони мають право, як спадкоємці, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів.

Керуючись ст. ст. 15,16, ч.2 ст.183, ч.1 ст.358, 365,1216, 1217, ч.1 ст.1218 ЦК України, ст. ст. 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7 на 3/100 та 2/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_8 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/100, 2/15 та 1/3 частину будинку АДРЕСА_1.

Присудити з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6 794, 18 гр. грошової компенсації з депозитного рахунку Солом'янського районного суду м. Києва, внесених ОСОБА_2 по квитанції №111 від 28 вересня 2016 року.

Присудити з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах грошову компенсацію в розмірі 13 865, 67 гр. з депозитного рахунку Солом'янського районного суду м. Києва, внесених ОСОБА_2 по квитанції №111 від 28 вересня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: