Вирок № 64644694, 25.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14967/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2017 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Вишневській О.Р.,

за участю прокурора Большакова Д.В.,

адвоката Долича О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100060000034 від 30.03.2016р. за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Бердичів Житомирської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не судимої, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Протягом жовтня 2015 року ОСОБА_2 на прохання свого знайомого на ім'я ОСОБА_8 та попередньо домовившись з ОСОБА_3 про вчинення протиправних дій, які полягали у придбанні (реєстрації) суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: надання підприємствам реального сектору економіки послуг з штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат, шляхом створення видимості укладання господарських угод, які не мають на меті настання реальних господарських наслідків у вигляді поставки товарів, робіт і послуг, але дають юридичні підстави для формування підприємствам реального сектору економіки податкового кредиту з ПДВ зареєструвала суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Продуктофф» (код 40061446).

Для досягнення своєї протиправної мети, направленої на здійснення фіктивного підприємництва, ОСОБА_2 на вулиці Ковпака у Печерському районі м. Києва на прохання свого знайомого на ім'я ОСОБА_8 надала ОСОБА_3 копію свого паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. На підставі наданих документів невстановлена слідством особа склала статутні документи ТОВ «Продуктофф», в які внесла завідомо неправдиві відомості.

Після цього, 07.10.2015 року, в денний період часу, знаходячись в офісному приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе у Печерському районі, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_2 підписала від імені засновника статут ТОВ «Продуктофф», з метою придбання (реєстрації) на своє ім'я підприємства для прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб'єктам господарювання реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов'язань, шляхом нормування незаконного податкового кредиту. Після чого в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу 08.10.2015 року, в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_4, підписи було підтверджено ОСОБА_2 та статут ТОВ «Продуктофф» посвідчений зазначеним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій під № 3955.

Вказаний статут ТОВ «Продуктофф» ОСОБА_2 в той же день передала ОСОБА_3

09.10.2015 року статут ТОВ «Продуктофф» та інші необхідні для придбання (реєстрації) документи були подані невстановленою слідством особою до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, на підставі яких проведена державна реєстрація зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_2

Після реєстрації ТОВ «Продуктофф» на своє ім'я ОСОБА_2, виступивши засновником (учасником) підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалася, не призначала та не звільняла з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала ОСОБА_3

Дії ОСОБА_2, яка придбала ТОВ «Продуктофф», здійснювалися в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме: ст.ст. 1, 14 Закону України «Про підприємництво» №698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями; п. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р., п. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991р., із змінами та доповненнями, ст.ст. 81, 87 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 56, 57, 88, 89 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 8, ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 4 Закону України "Про господарські товариства".

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у пособництві фіктивному підприємництві, тобто придбанні (реєстрації) на своє ім'я суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 протягом жовтня 2015 року на прохання свого знайомого на ім'я ОСОБА_8 та попередньо домовившись з ОСОБА_3 про вчинення протиправних дій, які полягали в підроблені офіційних документів, підробила документи ТОВ "Продуктофф" з метою їх використання іншими особами.

Для досягнення своєї протиправної мети ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства, при цьому достовірно знаючи, що фактично частку статутного фонду не вносила та до статутного фонду її не передавала та ні від кого не приймала як засновник (учасник), і не збиралася, як вказано в цих документах, займатись підприємницькою діяльністю, а також усвідомлюючи, що в подальшому статутні документи ТОВ "Продуктофф", які надають право на реєстрацію підприємства, проведення підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, будуть використані іншими особами шляхом подання у відповідні державні органи, підробила документи за наступних обставин.

07.10.2015 року в денний період часу ОСОБА_2, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробила, тобто підписала протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ "Продуктофф", в яке внесені завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі вирішили, пункті 2 протоколу зазначено, що Статутний капітал сформовано за рахунок внеску Учасника ТОВ «Продуктофф» ОСОБА_2 у розмірі 60 000, 00 грн, що становить 100% Статутного капіталу Підприємства, однак фактично такого рішення не приймалось; в графі вирішили, пункті 4 протоколу зазначено, що вирішено призначити ОСОБА_5 на посаду директора Підприємства, в той час як такого рішення не приймалось, оскільки зареєстровано підприємство за грошову винагороду без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю.

Крім того, 07.10.2015 року в денний період часу знаходячись в офісному приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе у Печерському районі, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_2 підробила, тобто підписала від імені засновника (учасника) статут ТОВ «Продуктофф», після чого в приміщенні

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу 08.10.2015 року в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_4 підписи в статуті було підтверджено ОСОБА_2, в який внесені завідомо неправдиві відомості, а саме: в пункті 1.2 статуту зазначено, що учасником Товариства є ОСОБА_2, в той час як ОСОБА_2 придбала (зареєструвала) вказане підприємство за грошову винагороду без мети фактичного здійснення господарської діяльності; в пункті 2.1 статуту зазначено, що ТОВ «Продуктофф» створено з метою отримання прибутку від усіх видів господарської діяльності Товариства, в той час, як ОСОБА_2 придбала (зареєструвала) його на своє ім'я за грошову винагороду, фінансово-господарської діяльності підприємства не здійснювала та не переслідувала таку мету; в пункті 9.1 статуту зазначено, що статутний капітал ТОВ «Продуктофф» становить 60000,00 грн, що являє собою 100% та належить ОСОБА_2, в той час як ОСОБА_2 ніякого внеску в статутний капітал господарського товариства у будь-якому вигляді не вносила, фактично його не формувала та не придбавала.

Підроблення ОСОБА_2 офіційних документів вказаного підприємства, які посвідчувалися приватним нотаріусам, дало змогу ОСОБА_3 та іншим невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, користуватися печатками підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного підприємства.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у підробленні офіційних документів, які посвідчуються приватним нотаріусом, який має право посвідчувати такі документи, і які надають права, з метою використання їх підроблювачем, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.

31.03.2016р. між прокурором прокуратури Печерського району м.Києва Станковим О.П., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_2, захисником ОСОБА_7, в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_2, захисник ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 має понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторонами угоди визначено призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Вислухавши думку прокурора, який просить суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні з'ясовано у обвинуваченої, що вона цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, а також вид покарання, яке буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом. Крім цього, судом з'ясовано, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України відносяться до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка в судовому засіданні визнала свою вину повністю, підтвердила обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, зазначивши, що протиправні дії вчинила у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, за місцем проживання характеризується позитивно, на момент розгляду справи в суді не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставини, які пом'якшують покарання, якими суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою, у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500,00 грн, покаранню встановленому санкцією ч. 1 ст. 205 КК України, та 2 роки обмеження волі покаранню, встановленому санкцією ч. 1 ст. 358 КК України, та загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.

При призначенні покарання суд приймає до уваги вимоги п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003р. №7 про те, що при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного або часткового їх складання заміна покарань провадиться за правилами, передбаченими ст. 72 КК України. Коли за злочини, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.

Оскільки сторони кримінального провадження погодились про призначення обвинуваченому остаточного покарання шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, и це не суперечить вимогам ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає вимоги угоди в частині призначення покарання обвинуваченій такими, що відповідають основним засадам призначення кримінального покарання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена 31.03.2016р. угода про визнання винуватості між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Станковим О.П. та обвинуваченою ОСОБА_2, її захисником ОСОБА_7, відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.314,368,370,371,374,468,469,472-476 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.03.2016р. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100060000034 від 30.03.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, укладену між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Станковим О.П. та підозрюваною ОСОБА_2, її захисником ОСОБА_7

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами згідно угоди про визнання винуватості від 31.03.2016р. покарання

за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) грн,

за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши на неї обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко