Ухвала суду № 64644573, 24.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3954/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Вишневській О.Р.,

за участю прокурора Мрачка Я.І.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Петровича Д.Е., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Мрачком Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100060000312 від 23.01.2017р., підозрюваному

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Первомайська Миколаївської області, громадянину України, одруженому, який має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого у приватної особи за усним трудовим договором, не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Петровича Д.Е., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Мрачком Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060000312, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

23.01.2017р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до тринадцяти років, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

ОСОБА_2 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100060000312 від 23.01.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

23.01.2017 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.01.2016р. приблизно о 23.15 год ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Інституцька, 4, побачив раніше не відому йому жінку з сумкою в руках, одразу після чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на заволодіння сумкою вказаної жінки.

ОСОБА_2, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою відкритого викрадення чужого майна, а саме жіночої сумки, з корисливих мотивів, підбіг до ОСОБА_8 ззаду вирвав жіночу сумку, яка належить останній, після чого з вказаною сумкою, в якій знаходився паспорт громадянина України, ідентифікаційний код платника податків на ім'я ОСОБА_8, гаманець чорного кольору, вартістю 820 грн, в якому знаходились грошові кошти в сумі 243 грн, та банківські картки банків «Кредо Банк» (2 шт.), «Ідеа Банк» (2 шт.), «Приват Банк» (2 шт.), «Альфа Банк» (2 шт.), «Райфайзен Банк Аваль» (1 шт.), «Юнікредит » (1 шт.), «Пумб» (1 шт.), «Укрсиббанк» (1 шт.), гаманець червоного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1550 доларів США (згідно з курсом Національного Банку України станом на 22.01.2017 - 42 532 грн), 1550 Євро (згідно з курсом Національного Банку України станом на 22.01.2017 - 45 368 грн), косметичка сірого кольору «AVON», в якій знаходились: ланцюжок, виготовлений із металу жовтого кольору (Арабський Королівський Бісмарк), вагою 28 гр, вартістю 48000 грн, підвіска, яка виготовлена із металу жовтого кольору, схожого на золото вагою 4 гр, вартістю 8400 грн, ланцюжок, який виготовлений із металу жовтого кольору, схожого на золото (Бісмарк звичайний), вагою 5,8 гр, вартістю 8000 грн, браслет, який виготовлений із металу жовтого кольору, схожого на золото, вагою 6,89 гр, вартістю 7200 грн, каблучка, яка виготовлена із металу жовтого кольору, схожого на золото (із вплавленим червоним металом схожого на золото), вагою 25 гр, вартістю 150 000 грн, каблучка з рубіном, яка виготовлена із металу жовтого кольору, схожого на золото, вагою 15,89 гр, вартістю 100000 грн, каблучка з рубіном виготовлена із металу жовтого кольору, схожого на золото (Авангардний стиль), вагою 14,9 гр, вартістю 100 000 грн, сережки з аметистом та церконієм, вагою 7,89 гр, вартістю 38 900 грн, сережки, виготовлені із металу жовтого кольору, схожого на золото, інхрустовані камінцями схожими на діаманти, у кількості 19 шт, вагою 10,89 гр, вартістю 80 000 грн, мобільний телефон марки «Nokia XL 2 sim», салатового кольору із сім-картами мобільних операторів стільникового звя'зку «Київстар» НОМЕР_2, «МТС» НОМЕР_1, вартістю 6900 грн, мобільний телефон марки «Microsoft Lumia», білого кольору, із сім-картою мобільного оператора стільникового зв'язку «Лайф» НОМЕР_3, вартістю 18 000 грн, побіг вниз по вулиці Інституцькій в м. Києві, після чого, ОСОБА_2 злочинним шляхом заволодівши вказаним майном, що належать ОСОБА_8, зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився даним майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 654 163 грн.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення (протоколи допиту свідків, потерпілого, огляду магнітного носія), у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: протоколом огляду місця події від 22.01.2017, протоколами допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12. ОСОБА_10, ОСОБА_13, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, його тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особи підозрюваного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, за місцем постійного проживання характеризується позитивно.

Наявність позитивних характеристик підозрюваного, його задовільний стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя визначає розмір застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 320000,00 грн.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Петровича Д.Е., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Мрачком Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 23 березня 2017р. включно.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання з 23.01.2017р. о 05 год 00 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 320000,00 (триста двадцять тисяч ) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, потерпілою у кримінальному провадженні № 12017100060000312 від 23.01.2017.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 23 березня 2017р.

Визначити строк дії ухвали до 23.03.2017р. включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Київську місцеву прокуратуру № 6, Печерський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко