Рішення № 6464448, 13.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/142 13.10.09

За позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффік Груп"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем"

про стягнення 20 778,03 грн

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2- дов. № б/н від 26.01.09 року

від відповідача не зявились

від третьої особи Менюк С.А. дов № б/н від 09.09.09

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

06.07.09 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 20 778,03 грн.

Позов мотивований не належним виконанням умов договору перевезення в частині виплати провізної плати в розмірі еквівалентному 2050,00 євро.

10.07.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/142, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 23.07.09.

23.07.09 розгляд справи відкладено на 12.08.09 через неявку представника відповідача.

12.08.09 Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/142 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»та відкладено розгляд справи на 03.09.09.

03.09.09 Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/142 за клопотання представників сторін продовжено строк вирішення спору, та відкладено розгляд справи на 23.09.09.

23.09.09 через неявку відповідача та за його клопотанням проти якого не заперечував позивач, розгляд справи відкладено 13.10.09.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги і просив стягнути провізну плату у розмірі 20778,00грн., що станом на час предявлення позову за курсом НБУ 1018,86грн/100 евро становило 2050,00евро.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись, що договором визначено, що він перераховує перевізнику грошові кошти після одержання їх від замовника, а оскільки грошові кошти від замовника не надішли підстав для проведення розрахунків не має.

Сторони зазначили, що на правовідносини, що виникли на підставі разового договору заявки від 23.04.08 поширюються положення укладеного 25.04.09 договору №838 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів в міжнародному та регіональному сполученнях.

Третя особа надала документи які підтверджують, що в силу обставин спір між відповідачем (експедитором) і ним (замовником) був переданий на вирішення господарського суду , проте в даний час вони дійшли компромісу і замовник здійснює систематичні розрахунки за надані послуги в тому числі і позивачем у даній справі.

Враховуючи, що в судових засіданнях брали участь представники відповідача господарський суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляд справи за адресами: Мате Залки буд. 12/3 кв. 61 та вул. Малиновського,15/3кв.3 в м. Києві.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обовязками відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України та розяснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Відповідно з вимогами ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового порцесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Між сторонами у справі 25.04.08 було укладено договір №838 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів в міжнародному та регіональному сполученнях.

Договір підписаний від ТОВ «Трафік Груп»директором Джумбаєвою Н.Т. та від ПП ОСОБА_1 особисто ним їх підписи скріплені печатками юридичної особи та приватного підприємця відповідно.

Даним договором сторони визначили порядок правовідносин між ними та третіми особами залученими ними до виконання перевезень, порядок виконання перевезень та розрахунків.(п.1.1).

Сторони визначили, що відповідач (експедитор) пропонує до перевезення позивачу (перевізнику) вантаж на підставі Заявок (п.2.1), а позивач надає для завантаження власний рухомий склад(п.2.2.), при виконанні перевезення забезпечує повне збереження вантажу та несе за нього повну матеріальну відповідальність(п.2.6).

Конкретні умови перевезення обумовлюються у разовому договорі заявці, який відповідач надсилає позивачу після узгодження з ним в порядку визначеному ст.5 цього договору.

На виконання ст.5 договору сторонами укладено разовий договір (заявка) від 23.04.08 (14:33) про перевезення з м. Рудніце над Лабаєм (Республіка Чехія) в м.Київ, Промислова,4-Б (Україна) автомобілями днз НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартість перевезення складає 2050 євро по курсу НБУ на день прибуття автомобіля на митницю.

Перевезення було виконано і замовник ТОВ «Атем»одержало вантаж, що підтверджується CMR А№268326, у п.24 якої є відмітка одержувача про отримання вантажу без застережень 30.04.08.

Отже правовідносини, що виникли між сторонами є договором перевезення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до 3.6 договору відповідач за рахунок коштів замовника за вказане у заявці перевезення вантажів здійснює розрахунки з позивачем.

Положеннями п 6.3 та п.6.4 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, відповідно до якого перевізник передає документи та надає доручення експедитору про стягнення грошей з замовника, а той отримавши грошові кошти перераховує перевізнику. Оплата здійснюється протягом 20 календарних днів від дня передачі необхідних документів, якщо заявкою не передбачено інше. Тобто розрахунки здійснюються за рахунок коштів замовника.

Проте у заявці від 23.04.08 сторони встановили, що оплата здійснюється протягом 14 банківських днів після отримання оригіналу рахунку, актів виконаних робіт, податкової накладної, договору та підтвердженого Одержувачем оригіналу СМR.

В судовому засіданні сторони вказали, що

Отже, сторони встановили у разовому договорі заявці інші умови і порядок оплати послуг з перевезення ніж визначено у договорі.

В подальшому, як стверджує позивач відповідно до укладеної угоди №0015 від СПД фо ОСОБА_1 і СПД фо ОСОБА_3 останнім виконане перевезення замовлене разовим договором заявкою, проте належних доказів, що перевезення здійснене останнім позивач не надав, оскільки з СМR (МТТН) А№268326 вбачається (п.16, п.23), що перевізником є РР МАDZHARA I.S. Соde НОМЕР_3, що відповідає ПП ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3.

Отже, по виконанню перевезення та підписанню позивачем і відповідачем акту виконаних робіт від 05.05.09 договірне зобовязання перевізника - позивача у справі підтверджено.

Між перевізником і експедитором підписаний акт від 05.05.08 про виконання перевезення і відповідачу виставлений рахунок на суму 16539,76 грн. який не був оплачений.

02.12.08 позивач звернувся із претензією до ТОВ «Траффік Груп»яка не була оплачена також.

Крім того, матеріали справи містять повідомлення відповідача про вартість послуг з перевезення за межами митної території України від 29.04.08 б/н в сумі 16039,56 грн.

Згідно до пояснень сторін та третьої особи, а також судових рішень у справі №31/328 за позовом ТОВ «Траффік Груп»до ТОВ «Атем»про стягнення 630114,40 грн. про зобовязання експедитора - ТОВ «Траффік Груп»перед перевізником «СПД ОСОБА_1»замовник був повідомлений про що ним і експедитором був складений акт здачі приймання робіт від 29.04.08 на суму 16539,56 грн. за перевезення і 901,17 грн. за експедиційні послуги та замовнику виставлений рахунок фактура СФ 0000110 від 29.04.08 на суму 17720,96 дійсний для оплати до 29.05.08.

Як вбачається з угоди від 29.07.09 укладеної замовником і експедитором сторони домовились про сплату рівними частинами сум боргу замовника перед експедитором в розмірі 27376,36 грн. ТОВ «Атем»документально підтвердило сплату сум щомісячно ТОВ «Траффік Груп»платіжні доручення долучені до матеріалів справи.

Позивач вказав, що грошове зобовязання ТОВ «Траффік Груп»перед ним станом на час вирішення спору не виконане і перевезення не оплачене.

Отже, зобовязання відповідача з оплати 16539,76 грн., що складає 2050 євро по курсу НБУ на день підтвердження Одержувачем оригіналу CМR 30.04.08 п.24 СМR А № 268326 (інформація з офіційного сайту НБУ долучена до матеріалів справи) відповідачем не виконане.

Проте, позивач просив стягнути з відповідача суму 20778,03 грн. яка складає 2050 євро станом на 27.04.09.

Про причини і підстави зміни умов договору в частині дати оплати і зміни ціни договору позивач не повідомляє, пояснень і обґрунтувань своєї позиції не наводить.

Відповідно до ч.2 , ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст.189 Господарського кодексу України ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Із змісту положень ч.7 ст.193 цього кодексу та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Згідно до ч.1 та ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторонами не обумовлено зміну ціни перевезення в національній валюті у разі порушення термінів оплати, а також не встановлено, що оплата здійснюється за курсом євро на день платежу. Інший порядок визначення суми оплати не передбачений сторонами у договорі та нормативно-правовими актами.

Отже, відповідач повинен був сплатити суму в розмірі 16539, 76грн.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про безпідставність предявленого розміру в сумі більшій обумовленої сторонами ціни.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача про відсутність підстав для оплати, з посиланням на положення п.6.3 договору №838 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів в міжнародному та регіональному сполученнях від 25.04.08 не ґрунтуються на умові оплати передбаченої сторонами у разовому договорі заявці від 23.04.08 та п.6.4 договору №838 і спростовані в ході розгляду справи.

Крім того, виставляючи ТОВу «АТЕМ»рахунок фактуру СФ 0000110 від 29.04.08 з строком оплати до 29.05.08 тобто протягом 31 дня ТОВ «Траффік Груп»завідомо порушив умови угод з СПД ОСОБА_1 і п.6.4 договору №838 (20 днів з дня отримання необхідних документів) і разового договору заявки від 23.04.08 (14 банківських (в середньому 18 календарних) днів з дня отримання необхідних документів).

Отже будь-яких належних і достатніх доказів виконання зобовязання відповідачем умов взятого ним на себе зобов'язання не надано, обставини які б спростовували позовні вимоги не доведені.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффік Груп" (04211,м. Київ, вул. Мате Залки буд. 12/3, кв. 61, код ЄДРПОУ: 35590558) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження борг у сумі 16539 (шістнадцять тисяч пятсот тридцять девять),76 грн., державне мито у сумі 165(сто шістдесят пять),40грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 248 (двісті сорок вісім), 77 грн. - на користь Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; інд.номер НОМЕР_3).

2.У іншій частині позову відмовити.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.Д. Курдельчук

Рішення підписане 26.10.09