Ухвала суду № 64644159, 21.12.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18550/16-ц

У х в а л а

Іменем України

"21" грудня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг», третя особа - Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І., про визнання права власності на майнові права в порядку спадкування -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся представник позивачів з позовом, в якому просить суд: визнати за ОСОБА_2 право на майнові права на нерухоме майно в розмірі ? частин майнових прав на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в житловому будинку з проектною адресою: АДРЕСА_1, будівельною адресою: АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №337/МЕ від 28.06.2012 року з урахуванням положень Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язанні від 07.06.2014 року в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_1 право на майнові права на нерухоме майно в розмірі ? частин майнових прав на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в житловому будинку з проектною адресою: АДРЕСА_1, будівельною адресою: АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №337/МЕ від 28.06.2012 року з урахуванням положень Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язанні від 07.06.2014 року в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_3 право на майнові права на нерухоме майно в розмірі ? частин майнових прав на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в житловому будинку з проектною адресою: АДРЕСА_1, будівельною адресою: АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №337/МЕ від 28.06.2012 року з урахуванням положень Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язанні від 07.06.2014 року в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_4 право на майнові права на нерухоме майно в розмірі ? частин майнових прав на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в житловому будинку з проектною адресою: АДРЕСА_1, будівельною адресою: АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №337/МЕ від 28.06.2012 року з урахуванням положень Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язанні від 07.06.2014 року в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_6.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 та ч.4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити серед іншого: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Проте, в позовній заяві не конкретизовано, яке саме право (право власності, речове право тощо) позивачі просять визнати за ними.

Крім того, всі чотири позивача просять визнати право в порядку спадкування за їх сином, що суперечить мотивувальній частині позову, в якій зазначено, що два з позивачів є батьками спадкодавця, а два - дітьми останнього.

Також, прохальна частина позовної заяви суперечить долученим до позову документам. Так, вимоги позову стосуються майнових прав щодо двох об'єктів нерухомості, що були предметами різних договорів, при цьому в прохальній частині позовної заяви вказаний лише однин договір купівлі-продажу майнових прав - №377/МЕ.

Крім того, в мотивувальній частині позовної заяви зазначено, що майнові права за договором №338/МЕ охоплені заповітом, при цьому знов таки ж вказані обидва об'єкти нерухомості - кв. НОМЕР_2 та НОМЕР_1.

З наведеного вище вбачається суперечливість між викладенням обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, долученими документами та змістом позовних вимог. Отже зазначені суперечності підлягають усуненню, а позовні вимоги - конкретизації.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009р., таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Згідно частини 2 зазначеної статті, участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або кількох відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009р., позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Як убачається з матеріалів позовної заяви, кожним з позивачів фактично заявлено дві самостійні вимоги «про визнання прав на майнові права» щодо двох окремих об'єктів - квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2, майнові права на які були предметами двох окремих договорів на, що виключає однорідність позовних вимог в цій позовній заяві, оскільки вони не пов'язані нерозривно між собою та від вирішення однієї з них не залежить вирішення інших. Таким чином в позовній заяві відсутня спільність предмета позову.

При цьому, з матеріалів позовної заяви не вбачається необхідності та/або можливості об'єднання в даному позові всіх викладених у ньому вимог - щодо визнання майнових прав на кожен окремий об'єкт інвестування.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви кожним позивачем, що має майновий характер.

Так, до позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 долучено документи, що підтверджують сплату судового збору за подання позову ОСОБА_7

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 16 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: - у позовах про визнання права власності на нерухоме майно - дійсною вартістю нерухомого майна.

При цьому дійсною вартістю майна на час звернення з позовом до суду не може вважатися його інвестиційна вартість станом на 2012 рік.

Виходячи з наведеного, та враховуючи, що викладені в позовній заяві вимоги не пов'язані між собою, вбачається, що до позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не долучено документів, що підтверджують сплату кожним з позивачів судового збору.

У відповідності до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, позивачам (представнику позивачів) необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви подати в письмовому вигляді позовну заяву із викладенням обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, та змісту позовних вимог у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивачів та у спосіб передбачений законом, враховуючи також положення ст.ст. 32, 118 ЦПК України щодо неможливості об'єднання в одній позовній заяві самостійних позовних вимог, не пов'язаних між собою, а також надати документи, що підтверджують дійсну вартість спірного нерухомого майна, зазначеного у позові на час звернення з позовом до суду та надати документи, що підтверджують сплату судового збору кожним з позивачів за кожною самостійною вимогою (враховуючи кількість об'єктів нерухомості) в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», виходячи з дійсної вартості спірного майна на час звернення з позовом до суду.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг», третя особа - Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І., про визнання права власності на майнові права в порядку спадкування - залишити без руху та запропонувати позивачам в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: