Ухвала суду № 64642413, 07.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12490/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/52/17 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участі секретаря - Шмигельська І.З.

представника АТ "Ощадбанк" - Кушніра С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 7 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 7 листопада 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме, вказує на те, що застосування заходів забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, зіславшись на викладені у апеляційній скарзі доводи та пояснив, що сума заборгованості є значною, тому відповідач в будь-який час може реалізувати своє майно, що утруднить чи зробить неможливим виконання майбутнього рішення. Крім того вказав, зщо виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось заставою, однак заставне майно відчужене і рішення господарського суду про звернення стягнення на нього залишилось без виконання.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Державний ощадний банк України» не обґрунтувало необхідність вжиття заходів забезпечення позову та не зазначило конкретно рухоме і нерухоме майно, на яке слід накласти арешт.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ч.1,ч.2, ч.З ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача.

По справі встановлено, що ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та заявою про накладення арешту на все нерухоме і рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2

Позивач з метою забезпечення вказаного позову просив накласти арешт на належне на праві власності ОСОБА_2 все рухоме і нерухоме майно в межах ціни позову, посилаючись на те, що відповідач порушував умови кредитного договору, допустив значну заборгованість та може в будь-який час реалізувати своє майно, що в свою чергу утруднить чи зробить неможливим виконання майбутнього рішення.

Вищевказане свідчить про те, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою.

Вирішуючи питання про про відмову в забезпеченні позову, суд не звернув уваги на те, що ціна позову становить 26 969.00 дол США, пеня 75946.61 грн., тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім цього, процесуальне законодавство не передбачає обов'язку заявника зазначати конкретне майно, на яке слід накладати арешт.

На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви із порушенням норм процесуального права, тому, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала - скасуванню із направленням питання на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 7 листопада 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук