Ухвала суду № 64642079, 06.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/740/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 642/4415/16-ц Ольховський Є.Б.

Категорія: інші Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Бровченка І.О., Карімової Л.В.,

За участі секретаря: Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2016 року

у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції Лисакова Євгена Сергійовича щодо повернення виконавчих документів стягувачу, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Ленінського ВДВС у м. Харкові ГТУЮ Харківської області Лисакова Є.С. від 23 червня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві та неправомірну бездіяльність державного виконавця. В скарзі просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС у м Харкові ГТУЮ Харківської області Лисакова Є.С., в провадженні якого знаходиться виконавче провадження за № 49958459 та 50899405, щодо пропущення строку на надіслання стягувачу двох постанов про повернення виконавчих документів стягувачу від 23.06.16 року. Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Ленінського ВДВС у м Харкові ГТУЮ Харківської області Лисакова Є.С. від 23 червня 2016 року про повернення виконавчих документів стягувачу за виконавчими провадженнями № № 49958459 та 50899405. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС у м Харкові ГТУЮ Харківської області Лисакова Є.С., в провадженні якого знаходились виконавчі провадження за №№ 49958459 та 50899405 щодо невиконання належним чином рішення Апеляційного суду Харківської області від 24.06.15 року. Зобов'язати державного виконавця Ленінського ВДВС у м. Харкові ГТУЮ Харківської області Лисакова Є.С., в провадженні якого знаходились виконавчі провадженнями № № 49958459 та 50899405 фактично і невідкладно виконати рішення Апеляційного суду Харківської області від 24.06.15 року. Стягнути з Ленінського ВДВС м Харків ГТУЮ Харківської області на користь ОСОБА_2 понесені та документально підтвердженні судові витрати на правову допомогу в розмірі 4 640 грн. 00 коп.

В обґрунтування скарги зазначав, що 24 грудня 2015 року та 03.09.15 року Ленінським районним судом м. Харкова були видані виконавчі листи, на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 24.06.15 року про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 процентів за договором позики , трьох процентів річних, неустойки та судових витрат з кожного, які 20.01.16 року та 04.04.16 року були подані представником ОСОБА_2 разом із заявами про відкриття виконавчого провадження до Ленінського ВДВС ХМУЮ.

06 липня 2016 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_2 отримав постанови державного виконавця Ленінського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 23 червня 2016 року про повернення виконавчих документів стягувачу.

Зазначені постанови від 23 червня 2016 року державний виконавець, в порушення вимог ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», направив стягувачу лише 30 червня 2016 року, хоча зобов'язаний був це зробити не пізніше 26 червня 2016 року. Як на підставу повернення виконавчих документів стягувачеві, державний виконавець посилається на нібито відсутність у боржника майна. Державний виконавець не вчинив жодних визначених законом дій з метою ефективного виконання судового рішення. Оскільки у виконавчому листі зазначена адреса місця проживання боржника: м Харків, провулок Куряжанський 13, ймовірно що в квартирі знаходиться його майно. Однак, державний виконавець не перевірив, чи наявне в квартирі майно боржника, на яке можливо звернути стягнення. У разі, якщо таке майно наявне, не описав його, не наклав на нього арешт, не передав це майно на реалізацію, не перерахував кошти, отримані після реалізації майна боржника. Зазначив також, що відповідно до роздруківки з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_4 займається індивідуальною адвокатською діяльністю. Однак, державний виконавець не перевірив, чи отримує боржник доходи від зайняття адвокатською діяльністю. Крім того, державний виконавець не реалізував можливість вплинути на боржника шляхом обмеження його у праві виїзду за межі України і не звернувся до суду із відповідним поданням в порядку п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377 ЦПК України. В порушення п. 11 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець взагалі не здійснив жодних дій щодо забезпечення явки боржника до державної виконавчої служби. Насамкінець, оскільки боржник не виконує законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, свідомо та умисно не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, державний виконавець зобов'язаний був накласти на боржника штраф в порядку ст. 188-13 КУпАП, а в разі подальшого перешкоджання боржником йому у виконанні судового рішення, - внести подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення останнього до відповідальності за ст. 382 КК України. Станом на момент подання цієї скарги, всупереч вимогам ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», рішення Апеляційного суду Харківської області від 24.06.15 року не виконане, а права стягувача продовжують бути порушеними, незважаючи на те, що Законом України «Про виконавче провадження» державному виконавцю, саме з метою своєчасного та в повному обсязі виконання рішень, надане широке коло повноважень.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2016 року скаргу ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції Лисакова Є.С. щодо повернення виконавчих документів стягувачу залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаною вище ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся на цю ухвалу з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відповідні вимоги скарги задовольнити.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що районним судом належним чином не досліджував та не встановлював, не перевіряв всіх обставин справи, на які посилався державний виконавець в обгрунтування заперечень проти задоволення скарги, у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку про нібито необґрунтованість та безпідставність скарги ОСОБА_2 на незаконну бездіяльність державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала районного суду скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно до ст..383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням , дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до нього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що згідно зі ст..26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулась до суду зі скаргою , бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за змагальними правилами ЦПК, з особливостями, встановленими ст..386 ЦПК України за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржується. До участі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтересах.

Наведене свідчить, що скарга заявника на дії державного виконавця підлягає розгляду за участі заявника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та іншої сторони виконавчого провадження.

Вирішуючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та не залучив до участі у розгляді справи заінтересовану особу виконавчого провадження, якою є боржник ОСОБА_4.

Зважаючи на те, що при розгляді скарги ОСОБА_2 судом порушено порядок її вирішення, оскаржувана ухвала не може бути визнана колегією суддів законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 3 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2016 року скасувати

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий:

Судді: