Ухвала суду № 64641422, 09.02.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/957/14-к

У Х В А Л А

09 лютого 2017 року Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова Боровков Д.О., при секретарі Журавльовій А.С., за участю представника скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність слідчого Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3 щодо вирішення його клопотання про визнання його потерпілим в кримінальному провадженні №12013150060001639 та зобовязати слідчого визнати його потерпілим у вказаному провадженні, мотивуючи це тим, що він звернувся до слідчого з вказаним клопотанням, проте фактично ніякого рішення слідчим не було прийнято.

У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала, з мотивів викладених у скарзі.

У судове засідання не зявився слідчий Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3, проте його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

31.05.2013 року в СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області надійшла кримінальна справа № 181 - 0062, за фактом використання невстановленими особами підроблених документів, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Дана кримінальна справа виділена з кримінальної справи № 181 - 0311, порушеної відносно заступника начальника Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, за фактом зловживання службовим становищем, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України.

31.05.2013 року СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12013150060001674. 05.08.2013 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013150060001674 від 31.05.2013 року обєднані з матеріалами досудового розслідування №12013150060001639 від 28.05.2013 р. На даний час зазначене кримінальне провадження перебуває у провадженні слідчого Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3

16.05.2014 року скаржник ОСОБА_2 звернувся до слідчого, який на той час здійснював досудове розслідування в кримінальному провадженні №12013150060001639, з письмовою заявою в якій просив визнати його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Після чого скаржник неодноразово звертався до слідчого з аналогічними заявами, скаргами, останній раз зі заявою-скаргою від 17.10.2016 року.

Листом від 31.01.2017 року № 862/38/02-2017 слідчий Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2, що прийняти рішення про статус останнього у кримінальному провадженні не виявляється можливим.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 55 КПК України права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається памятка про процесуальні права та обовязки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у звязку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

З аналізу вказаних норм КПК України слідує, що слідчий Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3 у разі відмови у визнанні скаржника ОСОБА_2 потерпілим зобовязаний був винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні скаржника потерпілим, а у разі задоволення заяви скаржника зобовязаний був вручити памятку скаржнику про процесуальні права та обовязки потерпілого, проте жодного з вищевказаних рішень слідчим так і не було прийнято.

Таким чином, слідчий Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3 допустив протиправну бездіяльність, оскільки діяв у спосіб не передбачений вимогами КПК України, чим грубо порушив права ОСОБА_2, які останньому гарантовані статтями 55,56 КПК України.

Крім того, фактично відмовляючи скаржнику в задоволенні заяви про визнання потерпілим, слідчим не було враховано, що ОСОБА_2 не підписував заяву № 6572 від 04.12.2009 року на імя начальна Львівського МРЕВ (зазначена заява не містить взагалі ніякого підпису заявника) про видачу тимчасового талону на вантажний автомобіль, а також не був врахований той факт, що відповідно до довідки № 414 від 16.05.2014 року Центру надання послуг з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району ОСОБА_2 посвідчення водія взагалі не отримував.

Враховуючи наведене, вважаю, скаргу підставною, і тому слідчого слід зобовязати розглянути по суті заяву ОСОБА_2 від 17.10.2016 року про визнання його потерпілим та винести рішення за результатами розгляду такого відповідно до вимог ст. 55 КПК України.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності слідчого, то відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобовязання припинити дію; 3) зобовязання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Отже, у ч. 2 ст. 307 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, які можуть бути прийняті слідчим суддею за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (аналогічна правова позиція наведена у пункті 5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику вирішення слідчими суддями питань, повязаних із слідчими (розшуковими) діями» від 03.06.2016 року № 2).

Такими чином, перелік рішень, які можуть бути прийняті слідчим суддею не підлягає розширеному тлумаченню, і до цього переліку не входить ухвала про визнання протиправною бездіяльності слідчого. Оскільки у повноваження слідчого судді не входить винесення ухвали про визнання протиправною бездіяльності слідчого, тому у задоволенні скарги в частині цієї вимоги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 306,307,318-380 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Зобовязати слідчого Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3 розглянути по суті заяву-скаргу ОСОБА_2 від 17.10.2016 року про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12013150060001639 та за наслідками розгляду прийняти вмотивоване рішення відповідно до вимог ст. 55 КПК України.

В решті задоволення скарги відмовити.

Ухвала остаточна та в силу ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

Оригінал ухвали.