Ухвала суду № 64640826, 09.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1964/17

н/п 1-кс/640/1015/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю прокурора - Пруднікова В.Г.,

слідчого - Колісника Д.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Колісника Дмитра Вікторовича, по кримінальному провадженню №12017220000000131 від 07.02.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Камінець Подільський, Хмельницької області, українця, громадянина України, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, з вищою освітою, раніше судимого у 2015 р. Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі із застосування ст. 75 КК України на 3 роки (зі слів), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, -

встановив:

09.02.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Колісника Д.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Прудніковим В.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_6, 07.02.2017 о 8:30 год., маючи намір щодо викрадення ОСОБА_7 та заволодіння правами на його майно, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою у групі з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на автомобілі «ВАЗ-2104» державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_9, прибули до місця роботи ОСОБА_7 за адресою: м. Харків, вул. Мира, буд.109, де шляхом погроз застосування до потерпілого та членів його родини фізичного насилля та розправи, незаконно та проти волі ОСОБА_7, помістили його в салон зазначеного автомобіля.

Далі, діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, шлях погроз застосування фізичного насилля примусили ОСОБА_7 забрати з місця свого мешкання, належні йому паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду платника податків, з метою подальшого нотаріального переоформлення потерпілим прав власності на нерухоме майно та транспортні засоби на користь третіх осіб. Після чого, з метою подавити волю потерпілого та обмежити його пересування, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наділи на руки ОСОБА_7 пластикові кайданки та насильно утримували його в салоні вищевказаного автомобіля.

07.02.2017 об 11.00 год. ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на автомобілі ВАЗ-2104 державний номерний знак НОМЕР_1, були затримані співробітниками національної поліції на блок-посту «Пісочин», розташованому на автодорозі «Харків-Київ» та ОСОБА_7 було звільнено.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При цьому пояснив, що при його затримання до нього застосовувались міри фізичного та психологічного насильства, з приводу чого він звернуся до прокурора зі скаргою.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220000000131 від 07.02.2017 року , розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України.

07.02.2017 ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України

08.02.2017 підозрюваному ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, тобто незаконне викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів та вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом старшого-інспектора чергового Холодногірського відділу поліції ГУ НП в Харківській області Ладики А.В. від 07.02.2017; рапортом слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Колісника Д.В. від 07.02.2017; завою потерпілого ОСОБА_7 від 07.02.2017; протоколом огляду місця події від 07.02.2017; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.02.2017; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.02.2017; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 08.02.2017.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер злочину середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, вчинені проти волі, честі та гідності особи та проти власності, а також той факт, що ОСОБА_1 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, розлучений, мешкає в м. Києві,раніше судимий, судимість в установленому порядку не знята та не погашена, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 7 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 40 000 грн. (1600 грн. х 25 = 40 000 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Колісника Дмитра Вікторовича, по кримінальному провадженню №12017220000000131 від 07.02.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів - до 07 квітня 2017 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 40 000 грн. (сорок тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава, справа № 640/1964/17, н/п 1-кс/640/1015/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Колісника Д.В. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 07 квітня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.