Рішення № 6463709, 02.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/371 02.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С. –ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця –2000» про стягнення 4932,76 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Радюк Д.А. –предст. за довір. №43 від 05.09.2009р.

від відповідача: Молога О.Г. –предст. за довір. №б/н від 02.09.2009р.;

В судовому засіданні 02.09.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С. –ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця -2000»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар по Договору №СВ 220 від 20.10.2006р. у розмірі 4932,76 грн. (з яких: 4762,99 грн. –сума боргу, 36,41 грн. -3% річних, 133,36 грн. –інфляційні нарахування) та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2009р. було порушено провадження у справі №35/371, розгляд справи призначений на 22.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/371 від 22.07.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 12.08.2009р.

Позивач в судове засідання 12.08.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/371 від 03.06.2009р. не виконав, витребуваних документів не надав.

Представником відповідача в судовому засіданні 12.08.2009р. було надано документи на часткове виконання вимог ухвали суду №35/371 від 22.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/371 від 12.08.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 02.09.2009р.

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача не заперечувала проти задоволення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.С. –ЛТД»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця –2000»(надалі відповідач) було укладено Договір №СВ 220 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) постачальник зобов’язується поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 21 днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на підставі Договору з 16.02.2009р. по 20.03.2009р. останнім було поставлено відповідачу товар вартістю 5118 грн. 60 коп. про, що свідчать видаткові накладні.

Відповідачем було здійснено часткову сплату вартості товару, а саме 355 грн. 61 коп.

Таким чином, сума простроченого боргу становить 4762 грн. 99 коп.

Відповідач вищевказану суму боргу за поставлений товар не сплатив, чим порушив взяті на себе за Договором зобов’язання.

Керуючись положеннями п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач здійснив нарахування 3% річних в розмірі 36 грн. 41 коп. та інфляційних нарахувань в розмірі 133 грн. 36 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням штрафних санкцій становить 4932 грн. 76 коп.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що останній не має заборгованості перед позивачем, на підтвердження чого було надано копії платіжних доручень: №619 від 12.02.2009р. на суму 7589,75 грн., №902 від 03.03.2009р. на суму 2500,00 грн., №1179 від 19.03.2009р. на суму 3100,00 грн., №2500 від 21.07.2009р., з яких вбачається, що відповідач сплатив вартість поставленого позивачем товару.

В ході розгляду справи, позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні нарахування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В процесі розгляду справи відповідачем були надані докази про сплату заборгованості за поставлений товар, а саме надано копії платіжних доручень: №619 від 12.02.2009р. на суму 7589,75 грн., №902 від 03.03.2009р. на суму 2500,00 грн., №1179 від 19.03.2009р. на суму 3100,00 грн., №2500 від 21.07.2009р., які підтверджують відсутність боргу відповідача перед позивачем.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 4 762 грн. 99 коп., підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати вартості отриманого товару, в строк встановлений Договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції в розмірі 133 грн. 36 коп. та 3% річних – 36 грн. 41 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 133 грн. 36 коп. та 3% річних в сумі 36 грн. 41 коп., є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця – 2000»(02160, м. Київ, проспект Воз’єднання, 1, р/р 2600519588001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 31168778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С. –ЛТД»(03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 72, р/р 26000300042812 в АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 34297122), з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 133 грн. 36 коп. (сто тридцять три гривні 36 коп.) –інфляційних нарахувань. 36 грн. 41 коп. (тридцять шість гривень 41 коп.) –3% річних, 5 грн. 92 коп. (п’ять гривень 92 коп.) –державного мита, 10 грн. 93 коп. (десять гривень 93 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С. - ЛТД»заборгованості в розмірі 4 762 грн. 99 коп., припинити провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.10.2009 року