Рішення № 64635523, 07.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/9707/15-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/291/17 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 4 07.02.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Лівінського С.В.

суддів: Березовенко Р.В.

Мельника Я.С.

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом та уточнивши його, просив виділити йому в натурі згідно висновку експертизи № 8455 від 02.02.2016 р. варіант № 2 будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною вартістю 453461 грн: житлову кімнату № 1-6, житлову кімнату № 1-7, котельню № 1-8, Сарай за планом «В», погріб літера «Е», фундамент літера «Д», вбиральню літера «З», колодязь з/б кільця літера за планом «І» та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель, споруд площею 1250 м.кв. по схемі № 3 межі червоним кольором. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 51/100 частини домоволодіння що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виділено йому в натурі наступні приміщення у житловому будинку та надвірні будівлі, а саме: житлова кімната 1-6 площею 20,4 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 9,8 кв.м., котельня 1-8 площею 6,1 кв.м., сарай «В», фундамент «Д», погріб «Е», вбиральня «З», колодязь з/б кільця «І», а всього по будинковолодінню на загальну вартість 453 461 грн.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 49/100 частини спірного домоволодіння, виділено йому в натурі наступні приміщення у житловому будинку та надвірні будівлі, а саме: коридор 1-1 площею 5,0 кв.м., ванна 1-2 площею 2,6 кв.м., коридор 1-3 площею 5,6 кв.м., кухня 1-4 площею 10,1 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 14,1 кв.м., ганок, гараж «Г», огорожа з/б плити «1», огорожа дерев'яна «2», хвіртка «3», ворота металеві «4», а всього по будинковолодінню на загальну вартість 429 137 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію ідеальних часток в будинковолодінні в сумі 12 162 грн.

Зобов'язано сторони провести наступні перепланування (будівельно-технічні роботи) в житловому будинку: влаштувати вхідний дверний проріз замість віконного в приміщення 1-7; розділити перегородкою приміщення 1-7, влаштувавши коридор, сан. вузол; ліквідувати дверний проріз між приміщеннями 1-1 та 1-8, 1-3 та 1-7, 1-3 та 1-6; реконструювати приміщення 1-8 під кухню; змінити розташування котла опалювання в приміщенні 1-8. Розробити проект, та виконати інженерне забезпечення кожної квартири відповідно до діючих норм і правил, технічних умов експлуатуючих організацій.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_3 1/2 частку від земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_2, площею 1250 кв.м., яка розташована в межах лінійних промірів між поворотними точками: Від 1 до 2 межа проходить в східному напрямку по існуючій огорожі (поруч) - 21,51 м. Від 2 до 17 межа проходить в південному напрямку по подвір'ю, зовнішній західній стіні гаража «Г», середині спільної стіни між сараєм «В» та гаража «Г», зовнішній східній стіні сарая «В» - 17,85 м.

При цьому на даній земельній ділянці встановлено земельний сервітут шириною 1 м., площею 3 м. кв. для обслуговування співвласнику з часткою 1/2 власної частини господарської будівлі.

Від 17 до 23 межа проходить в східному напрямку по подвір'ю, середині спільної стіни житлового будинку між приміщеннями 1-1 та 1-8, 1-1 та 1-7, 1-3 та 1-7, 1-3 та 1-6, 1-5 та 1-6 - 19,98м. Від 23 до 27 межа проходить в південному напрямку по зовнішній східній стіні, зовнішній південній стіні житлового будинку, подвір'ю - 19,29 м. Від 27 до 28 межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 22,19 м. Від 28 до 9 межа проходить в південному напрямку по подвір'ю - 27,42 м. Від 9 до 10 межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 8,25 м. Від 10 до 1 межа проходить в північному напрямку по існуючій огорожі (поруч) - 66,65 м.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_4 1/2 частку від спірної земельної ділянки в межах лінійних промірів між поворотними точками: Від 2 до 3 межа проходить в східному напрямку по існуючій огорожі (поруч) - 19,15 м. Від 3 до 8 межа проходить в південному напрямку по існуючій огорожі (поруч), подвір'ю - 63,75 м. Від 8 до 9 межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 29,19 м. Від 9 до 28 межа проходить в північному напрямку по подвір'ю - 27,42 м. Від 28 до 27 межа проходить в східному напрямку по подвір'ю - 22,19 м. Від 27 до 23 межа проходить в північному напрямку по подвір'ю, зовнішній південній, зовнішній східній стіні житлового будинку 19,29 м.

При цьому на даній земельній ділянці встановлюється земельний сервітут шириною 1 м., площею 8 м. кв. для обслуговування співвласнику з часткою 1/2 власної частини житлового будинку.

Від 23 до 17 межа проходить в західному напрямку по середині спільних стін між приміщеннями 1-5 та 1-6, 1-3 та 1-6, 1-3 та 1-7, 1-1 та 1-7, 1-1 та 1-8, подвір'ю, середині проектної спільної стіни сарая «В» 19,98 м. Від 17 до 2 межа проходить в північному напрямку по зовнішній східній стіні сарая «В», середині спільної стіни між сараєм «В» та гаражем, зовнішній західній стіні гаража «Г», подвір'ю - 17,85 м.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 5810,12 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції доручивши розгляд справи іншому судді.

Позивач рішення суду не оскаржив, надав свої заперечення проти апеляційної скарги. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, але частково.

Відповідно до статті 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте рішення суду першої інстанції, на думку колегії суддів, зазначеним вимогам не відповідає.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи і сторонами не заперечувалося таке.

25 грудня 2014 року державним нотаріусом першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого, позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 є власниками земельної ділянки 0,2500 га, по 1/2 кожний, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року по справі № 369/2434/15-ц, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року по справі № 369/3666/15-ц, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 (одну другу) частину жилого будинку АДРЕСА_5, Київської області, загальна площа якого складає 73,7 кв.м., житлова площа складає 44,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що варіант № 2 експертного дослідження № 8455 від 02.02.2016 року, щодо розподілу спірних будинку та земельної ділянки є найприйнятнішими для обох сторін, проведеним з найменшим відхиленням від ідеальних часток і потребує найменших затрат на переобладнання, та відповідно погоджений рішенням виконавчого комітету сільської ради.

Однак, погодитися з цим висновком районного суду не можна.

З технічної документації на спірне домоволодіння, що підтвердили сторони в суді апеляційної інстанції, вбачається, що у період з часу відкриття спадщини до винесення рішення районним судом, в спірному домоволодінні відповідачем у 2013, 2016 роках було влаштовано зміни і перепланування: замість кухні літ. 1-3 влаштовано спальню літ. 1-4; замість котельні літ. 1-7 - кухню літ. 1-8; закладено вікно у приміщенні веранди літ.1-1 площею 8,0 кв.м. та розділено її перегородкою на дві частини, в одній частині влаштовано ванну кімнату літ. 1-2 площею 2,6 кв.м., в іншій - коридор літ.1-1 площею 5.0 кв.м. В результаті загальна площа спірного будинку зменшилася з 74,2 до 73,7 кв.м., а його житлова площа збільшилася з 44,3 до 54,4 кв.м. Крім того, замість сараю літ. Е було влаштовано погріб літ. Е, знесено сараї літера Б і літ. Д, та залишено фундамент літ. Е, збільшено вбиральню літ. З з 1,0 кв.м. до 2,1 кв.м., а також знесено частину огорожі №№ 5-6 та хвіртку № 7.

Разом з тим, згідно з п. 4 ст. 129 Конституції Українипідтверджується, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 2, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (ст. 159 ЦПК України), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч. 1 ст. 159 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

В порушення вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України, міськрайонним судом наведене було залишене поза увагою.

Крім того, встановивши по справі земельний сервітут, районний суд, в порушення вказаних вимог, фактично вийшов за межі позову.

Тому, рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, на підставі п. п. 3), 4) ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4) ч.1 ст. 309 ст. ст. 313 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2016 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий С.В. Лівінський

судді: Р.В. Березовенко

Я.С. Мельник