Рішення № 64635421, 24.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10843/14-ц Головуючий у І інстанції Борець Є. О.Провадження № 22-ц/780/14/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 24.01.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Коцюрби О.П.,

Суддів - Сержанюка А.С., Матвієнко Ю.О.,

При секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредит ОСОБА_4» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Кредит ОСОБА_4» (далі ПАТ «Кредит ОСОБА_4») звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що позивач є правонаступником ВАТ «КБ «Кредит-Оптима», який 28 жовтня 2008 року уклав з ОСОБА_2 кредитний договір № 036-СФ. За кредитним договором, ВАТ «КБ «Кредит-Оптима» зобовязався надати ОСОБА_2 кредит в розмірі 500000 гривень, який він зобовязався повертати щомісячно до 27 жовтня 2011 року по частинам, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 21% річних від суми кредиту. У випадку неналежного виконання кредитного договору, ОСОБА_2 зобовязався додатково сплатити пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кожен день прострочення.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_2 зобовязань по кредитному договору, 28 листопада 2008 року ВАТ «КБ «Кредит-Оптима» уклав з ОСОБА_2 договір іпотеки, за яким, ОСОБА_2 передав ВАТ «КБ «Кредит-Оптима» в іпотеку земельну ділянку площею 0,12 га., з кадастровим номером 3220886000:02:001:0143, з цільовим приз-наченням: для ведення садівництва, яка розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

ОСОБА_2умови кредитного договору не виконав, тому у нього виник борг по поверненню кредиту в розмірі 500000 гривень, борг по сплаті процентів за користування ним в розмірі 329958 гривень 90 копійок, борг по сплаті пені в розмірі 328306 гривень 17 копійок та борг по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 60959 гривень 29 копійок. Загальний розмір боргу за кредитним договором становить 1219224 гривні 37 копійок. Тому, ПАТ «Кредит ОСОБА_4» просив суд звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,12 га., з кадастровим номером 3220886000:02:001:0143, з цільовим призначенням: для ведення садівництва, яка розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом продажу її на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому, ніж звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Під час розгляду цивільної справи, ПАТ «Кредит ОСОБА_4» подав заяву про зміну позовних вимог та просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором в розмірі 1710754 гривень 79 копійок, яка складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 500000 гривень, боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 430068 гривень 49 копійок, боргу по сплаті пені в розмірі 692448 гривень 96 копійок та боргу по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 88237 гривень 33 копійок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ «Кредит ОСОБА_4» задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просили, скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року, ухвалити у справі нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначили, що судом першої інстанції при розгляді справи не повно зясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є правонаступником ВАТ «КБ «Кредит-Оптима».

Ця обставина підтверджується копією статуту ПАТ «Кредит ОСОБА_4».

28 жовтня 2008 року ВАТ «КБ «Кредит-Оптима» уклав з ОСОБА_2 кредитний договір № 036-СФ, за яким, ВАТ «КБ «Кредит-Оптима» зобовязався надати йому кредит в розмірі 500000 гривень, а ОСОБА_2 зобовязався щомісячно до 27 жовтня 2011 року повертати кредит по частинам, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 21% річних від суми кредиту. У випадку неналежного виконання кредитного договору, ОСОБА_2 зобовязався додатково сплатити пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кожен день прострочення. В цей же день, ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 500000 гривень. Ця обставини підтверджується копією заяви на видачу готівки № 3014 від 28 жовтня 2008 року.

28 жовтня 2008 року ВАТ «КБ «Кредит-Оптима» уклав з ОСОБА_2 договір іпотеки , за яким, з метою забезпечення належного виконання кредитного договору, ОСОБА_2 передав ВАТ «КБ «Кредит-Оптима» в іпотеку земельну ділянку площею 0,12 га., з кадастровим номером 3220886000:02:001:0143, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» у випадку не виконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедур виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» початкова ціна продажу предмета іпотеки не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості. Для визначення вартості предмета іпотеки залучається субєкт оціночної діяльності субєкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В позовній заяві позивач вказує на те, що заборгованість ОСОБА_2 по спірному кредитному договору складається з простроченої заборгованості за кредитом 500000 гривень, боргу по оплаті процентів за користування кредитом в розмірі 430068 гривень 49 копійок, боргу по сплаті пені в розмірі 692448 гривень 96 копійок, боргу по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 88237 гривень 33 копійки. Загальний розмір боргу за кредитним договором становить 1710754 гривень 79 копійок.

Згідно ч. 3 ст. 213 ЦК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідження в судовому засіданні.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року зазначено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для справи.

Як вбачається з кредитного договору від 28 жовтня 2008 року № 036-СФ кредит має бути повернутий за графіком, вказаним в додатку № 1 до кредитного договору та не пізніше 27 жовтня 2011 року.

При подачі позовної заяви, ПАТ «Кредит ОСОБА_4» надав графік платежів щодо порядку їх сплати за кредитним договором № 036-СФ від 28 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що він між учасниками кредитного договору не узгоджувався та ними не підписувався.

В матеріалах цивільної справи також знаходиться ксерокопія додатку № 1 до кредитного договору № 036-СФ від 28 жовтня 2008 року, яка надана суду представником відповідачів, з якого вбачається що сторони кредитного договору узгодили графік платежів як по тілу кредиту, так і по процентам. Зазначений Додаток погоджений і підписаний позивачем і відповідачем.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ст. 59 ЦПК України вказано, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із вищенаведеними нормами, факти здійснення господарських операцій доказуються виключно первинними бухгалтерськими документами, який повинен бути складений безпосередньо під час здійснення господарської операції. Тобто, всі реквізити повинні бути внесені і заповнені безпосередньо в момент видачі кредитних коштів.

Відтак, в силу норм закону, долучений позивачем до матеріалів справи графік платежів до кредитного договору № 036-СФ від 28 жовтня 2008 року не є первинними бухгалтерськими документами в силу відсутності усіх обовязкових реквізитів, а також в силу неможливості встановлення по даному графіку відповідності часу здійснення господарських операцій.

Окрім того, сторонам у справі надавався час для надання суду оригіналів документів, належним чином їх засвідчених, але, вимога суду ними виконана не була, в звязку з їх відсутністю.

Статтею 64 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру, або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Копії невідомого походження не є належними та допустимими доказами у справі. Копіями невідомого походження є будь-які копії документів, справжність яких неможливо перевірити шляхом співставлення із оригіналом.

Зазначене підтверджується правовими позиціями Верховного Суду України у справах № 6-57743св10, № 6-29420св10, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах № 6-42756св14, № 6-47120св14.

Так як позивачем у справі суду не надано належно завіреного та узгодженого сторонами кредитного договору графіка платежів щодо порядку їх сплати за кредитним договором № 036-СФ від 28 жовтня 2008 року, а відповідачами оригінал графіка платежів згідно додатку № 1 до кредитного договору № 036-СФ від 28 жовтня 2008 року, тому, надані позивачем докази і доводи щодо суми заборгованості ОСОБА_2, а відповідачем, щодо того, що до вказаних правовідносин, які виникли між ПАТ «Кредит ОСОБА_4» і ОСОБА_5 по кредитному договору № 036-СФ від 28 жовтня 2008 року повинно бути застосовано наслідки спливу позовної давності, викликають у колегії суддів сумнів щодо їх достовірності, в звязку з чим вони не можуть бути прийняті до уваги, так як з відсутністю оригіналів документів і їх належного оформлення, неможливо визначити порядок сплати платежів за кредитним договором, а також розмір заборгованості по кредитному договору і можливості звернення стягнення на іпотечне майно,так як при цьому може бути порушено принцип співрозмірності, а також можливість застосування, за клопотанням представника відповідачів наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог ПАТ «Кредит ОСОБА_4».

За правилами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, та те, що сторонами у справі не доведено у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України ті обставини, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2Д, ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року скасуванню і у справі необхідно ухвалити нове рішення про відмову ПАТ «Кредит ОСОБА_4» в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Кредит ОСОБА_4» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів, до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: