Рішення № 64635392, 09.02.2017, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

ун. № 382/1242/16-ц

пр. № 2/382/54/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Бурзель Ю.В.,

за участю секретаря - Нікішина П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготині Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її баба, ОСОБА_6

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

За життя, 07 лютого 1994 року, ОСОБА_6 залишила заповіт, яким усе належне їй на час смерті майно заповіла сину, ОСОБА_7

У визначений законом строк ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, однак після відкриття спадщини у шестимісячний строк фактично вступив у володіння спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько, ОСОБА_7

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є вона, його донька - ОСОБА_1, сини: ОСОБА_3, ОСОБА_4, дружина - ОСОБА_2

Посилаючись на те, що за життя ОСОБА_7 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_6, вона, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 шляхом постійного проживання разом із батьком, ОСОБА_7, про відмову від спадщини не заявляла, разом із тим, оформити свідоцтво про право на спадщину за законом не може, оскільки на момент завершення будівництва житлового будинку не існувало жодного нормативного акту, що передбачав би процедуру введення завершеного будівництвом приватного житлового будинку в експлуатацію, просила встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року після смерті його матері, ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, встановити факт її, ОСОБА_1, постійного проживання та ОСОБА_7 на час смерті останнього, визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року її батька ОСОБА_7

У судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Також пояснили, що оскільки ОСОБА_7 за життя не зареєстрував свого права власності на спадкове майно, звернення до нотаріуса є недоцільним.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Разом із тим, від відповідачів до суду надійшли заяви, в яких вони просили розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Третя особа та представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_7 відчужив спірне нерухоме майно на користь ОСОБА_5, віддав ОСОБА_5 ключі від будинку, проте належним чином договір оформлено не було. За цей час ОСОБА_5 перебудувала будинок, збільшилась площа будинку. У будинку ОСОБА_5 проживає з весни 2004 року.

Суд, дослідивши надані докази по справі, дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Право власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_6 набула на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 1989 року.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Сулимівської сільської ради вказаний житловий будинок побудовано у 1978 році, площа будинку складає 52 кв.м.

За життя, 07 лютого 1994 року, ОСОБА_6 залишила заповіт, яким усе належне їй на час смерті майно заповіла сину, ОСОБА_7 (а.с. 16).

У визначений законом строк ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, однак після відкриття спадщини у шестимісячний строк фактично вступив у володіння та управління спадковим майном (зарізав козу, забрав речі ОСОБА_6.), що підтверджено показаннями свідків.

Також про це свідчать доводи ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 мав намір оформити спадщину, щоб провести на її користь відчуження вказаного будинку, а також дозволив їй проживати у спірному будинку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він вже 30 років є сільським головою АДРЕСА_3 був придбаний ОСОБА_6, договір купівлі-продажу зберігається у сільській раді. Цей будинок рахується по погосподарській книзі за ОСОБА_6, у цій книзі вказана і площа цього будинку. Прибудова, проведена ОСОБА_5, є самочинною.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона доглядала за ОСОБА_6 До її смерті вона була одинока, до неї ніхто не приїздив. Ховали бабушку 28 грудня 2002 року. На похорони приїхали син ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та онуки. Після похорон син та онуки зарізали козу, син забрав деякі речі ОСОБА_7

Згідно із ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Ураховуючи, що у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_7 у встановлений ст. 549 ЦК Української РСР строк фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, факт прийняття ОСОБА_7 спадщини після смерті ОСОБА_6 є встановленим.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_7 (а.с. 14).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є його донька - ОСОБА_1, сини: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дружина - ОСОБА_2

ОСОБА_1 у визначений законом строк до нотаріальної контори не зверталась, як й інші спадкоємці (що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру), однак постійно проживала разом із батьком, ОСОБА_7, на час відкриття спадщини у АДРЕСА_4 що підтверджується довідкою (а.с. 18 зворот). Там же позивачка проживає і зараз.

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, вона є такою, що прийняла спадщину.

Разом із тим відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Проте отримати свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 не може, оскільки за життя спадкодавець не зареєстрував свого права власності на спадкове майно. У зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого права.

Проте, зважаючи на наявний в матеріалах справи технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 а також ту обставину, що зазначений будинок було перебудовано, така перебудова є самочинною, що не оспорюється особами, які беруть участь у справі, право власності у порядку спадкування виникло у ОСОБА_1 лише на той житловий будинок, який належав спадкодавцю - тобто житловий будинок 1978 року побудови, площею 52 кв.м, крім того, іншим способом порушене право позивача захистити неможливо, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_7 за життя відчужив на користь ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 у судовому засіданні не здобуто.

Керуючись ст. 549 ЦК Української РСР, ст. ст. 1217, 1218, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Установити, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Установити факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на час смерті останнього.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 побудований згідно запису в погосподрській книзі №0194 у 1978 році, площею 52 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Бурзель