Ухвала суду № 64634151, 10.02.2017, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1105/16-к

Провадження № 1-кп/353/16/17

У Х В А Л А

10 лютого 2017 року місто Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

за участю: секретаря - Бойко В.Я.

прокурора прокуратури Івано-Франківської області - Романовського І.О.

обвинуваченого - ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Піварчука М.І.

представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката Жичицької С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тлумач клопотання прокурора прокуратури Івано-Франківської області Романовського І.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого по кримінальному провадженні N 12016090000000162, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження N 12016090000000162, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, яке попередньо подав через канцелярію суду, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, строком на 60 діб. На обґрунтування клопотання зазначив, що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою станом на день розгляду справи не зменшились, а саме: злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років, обвинувачений. усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі може переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Піварчук М.І. в судовому засіданні щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили, просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання. Обвинувачений ОСОБА_2 додатково повідомив, що визнає свою вину частково, має неофіційне місце роботи де заробляє приблизно 20000-30000 грн. в місяць, а отже знаходячись на волі буде мати змогу допомагати сім'ї потерпілої. Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Піварчук М.І. додатково зазначив, що на його думку ризики прокурором не доведені.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила.

Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат Жичицька С.Р. в судовому засіданні повідомила, що потерпіла не може з'явитись в судове засідання в звязку з несприятливими погодніми умовами та не може залишити без догляду двох малолітніх дітей, в т.ч. дитину-інваліда. Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Стосовно зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання заперечила.

Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України у разі необхідності строк дії запобіжного заходу може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ч. 2 п. 4 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відповідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи викладене та думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому слід продовжити, виходячи з наступного.

23.08.2016 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів з дати винесення ухвали - до 20.10.2016 року. Також у вказаній ухвалі зазначено обставини, які послужили підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. 18.10.2016 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів з дати винесення ухвали - до 16.12.2016 року включно. 15.12.2016 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів з дати винесення ухвали - до 12.02.2017 року включно.

Під час судового засідання встановлено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_2, усівдомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В той же час обставини, які зазначені захисником обвинуваченого та обвинуваченим, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та зміни запобіжного заходу на більш мякий запобіжний захід у виді особистого зобовязанння, оскільки такі характеризуючі особу обвинуваченого дані, не виключають вищевказаних ризиків. Так, зі слів обвинуваченого, він проживає з матір'ю, яка є пенсіонеркою, та батьком, який є інвалідом І-ої групи та потребує стороннього догляду. Однак, як було встановлено в підготовчому судовому засіданні обвинувачений має трьох сестер та брата, які мають можливість допомогти батькам. Крім того, твердження захисника обвинуваченого щодо наявності у останнього роботи спростовується його особистими поясненнями, згідно яких він не є працевлаштованим, відомості на підтвердження розміру його заробітку та наявності іншого майна в матеріалах справи відсутні, а також у обвинуваченого відсутні соціальні зв'язки, він не одружений, дітей не має.

Суд звертає увагу, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження тільки розпочато, обставини, зазначені в ухвалі суду не змінилися, ризики, зазначені у статті 177 КПК України та викладені у попередніх ухвалах суду про обрання та продовження запобіжного заходу не зменшились, а обставин, котрі давали б підстави до зміни запобіжного заходу судом не встановлено. Беручи до уваги те, що строк, на який було обрано запобіжні заходи спливає, а судове провадження ще не закінчилось, потерпіла та свідки судом не допитані, суд вважає за необхідне продовжити по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 10.04.2017 року включно, оскільки інший запобіжний захід, зокрема більш м'який запобіжний захід, в т.ч. особисте зобов'язання, не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Враховуючи характеризуючі дані обвинуваченого, обставини, які були в становлені в судових засіданнях, тяжкість вчиненого злочину та те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне призначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого також додаткові обов'язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на строк шістдесят днів, а саме до 10 квітня 2017 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави встановити в межах 80 прожиткових мінімумів в сумі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (одержувач: в ДКСУ у м. Києві, ТУДСА: 26289647, МФО: 820172, розрахунковий рахунок отримувача: 37312032002265, "Призначення платежу" необхідно вказати: Застава по кримінальній справі (номер кримінальної справи), прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, прізвище ім'я та по батькові особи, яка вносить заставу, та суд в провадженні якого перебуває справа).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до суду, із визначеною періодичністю, або на виклик суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12) та вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Головуюча У.Ю.Луковкіна