Ухвала суду № 64634129, 09.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16456/15-ц

Провадження № 22-ц/779/204/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Василишин Л.В.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа від 18 березня 2016 року у справі №344/16456/15-ц таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

01 липня 2017 року ОСОБА_5. звернувся із заявою про визнання виконавчого листа про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 44537,31 грн., виданого 18 березня 2016 року Івано-Франківським міським судом, таким, що не підлягає виконанню, у зв»язку з тим, що ним в апеляційному порядку оскаржується заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 січня 2016 року.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2016 року заяву ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_5. подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Апелянт зазначив, що суд безпідставно не врахував доводи його заяви та не взяв до уваги ту обставину, що на час подання заяви справа перебувала на розгляді в апеляційному суді і вже з цих підстав виконавчий лист підлягав поверненню.

Апелянт просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу якою задоволити вимоги його заяви в повному обсязі.

Сторони в судове засідання сторони не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_5., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені заявником в заяві обставини не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа від 18 березня 2016 року у справі 33/16456/15ц таким, що не підлягає виконанню.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що заочним рішення Івано-Франківського міського суду від 28 січня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2016 року, задоволено позов ОСОБА_3, стягнуто з ОСОБА_5. на її користь суму індексу інфляції у розмірі 41115,60 грн. та три проценти річних у розмірі 3421,71 грн.

Встановлено, що на підставі зазначеного рішення Івано-Франківським міським судом 18 березня 2016 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_3 44537,31 грн.

28.04.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції винесено постанову про звернення стягнення за даним виконавчим документом на заробітну плату ОСОБА_5. (а.с.87).

Відповідно до положень ч.2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Згідно ч.4 ст.369 ЦПК у разі, якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов»язок боржника відсутній повністю чи частково у зв»язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Оскільки заявником не наведено підстав передбачених ч.4 ст. 369 ЦПК України за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема не представлено доказів припинення зобов»язання у зв»язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою зобов»язань або з інших причин, як і не надано доказів помилковості видачі вказаного виконавчого листа, суд першої інстанції обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_5. без задоволення.

Посилання апелянта на те, що ним в апеляційному порядку оскаржено рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист, а тому його слід визнати таким що не підлягає виконанню не заслуговують на увагу, оскільки скасування рішення суду, згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на підставі зазначеного.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги її обґрунтованості не спростовують, а тому підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: О.Ю. Беркій

Л.В. Василишин