Рішення № 6463402, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/512 28.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солвент ЛТД" до Споживчого товариства "Діамед" про стягнення 324,70 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивача Гриба Д.О. –представник

Від відповідача Надьожа В.В. _ представник

У судовому засіданні 28 вересня 2009 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 184, 32 грн. основного боргу, 15, 45 грн. пені, 122,20 грн. інфляційних збитків та 2, 73 грн. – 3% річних.

Ухвалою суду від 20.08.2009р. порушено провадження у справі № 44/512 та призначено до розгляду на 28.09.2009р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві № Ю/в 02/07 від 22.05.2009р.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.02.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солвент ЛТД" (позивач) та Споживчим товариством "Діамед"(відповідач) був укладений Договір поставки № 26 Б (договір), відповідно до якого позивач зобов’язався в обумовлені строки передати у власність відповідачу вироби народного споживання (продукти харчування), а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його за умовами договору.

Згідно п. 5.1. договору відповідач повинен розрахуватись у повному обсязі не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання кожної конкретної партії товару від позивача.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується, підписаною сторонами видатковою накладною № Н-00002414 від 11 травня 2006р. на суму 703, 79 грн.

В порушення умов договору відповідач частково оплатив поставлений товар, що підтверджується довідкою про надходження грошових коштів від відповідача на банківський рахунок позивача № 2-2-2/5344 від 18.10.2007р.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позовної заяви становить 184, 32 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання по Договору не виконав, суму заборгованості за поставлений товар згідно умов Договору не сплатив.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення оплати вартості поставленого товару, в порядку та на умовах встановлених Договором поставки.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 15,45 грн. пені, 122,20 грн. інфляційних збитків та 2, 73 грн. –3% річних.

Згідно п. 6.3. Договору за несвоєчасну оплату отриманого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого своєчасно товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись незалежно від наявності у кредитора збитків через невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником, неустойкою у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже вимоги позивача щодо стягнення пені є обґрунтованими у підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 15, 45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 122,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 48 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн., та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Споживчого товариства "Діамед (03170, м. Київ, вул. Чаадаєва, 3, кв. 137, код ЄДРПОУ 30176704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солвент ЛТД" (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 42, к. 16, код ЄДРПОУ 31410325) 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 32 коп. боргу, 15 (п'ятнадцять) грн. 45 коп. пені, 122 (сто двадцять дві) грн. 20 коп. інфляційних збитків, 2 (дві) грн. 73 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 12.10.2009р.