Ухвала суду № 6463261, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ  ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

21.10.09 № 05-5- 28 / 30739

Суддя господарського суду міста Києва , розглянувши матеріали позовної заяви закритого акціонерного товариства страхова компанія "ВУСО"  

до  відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"

про  стягнення 15 367,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія "ВУСО" звернулось до  суду  з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"  про стягнення 15 367,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як убачається з поданих матеріалів позовна заява підписана від імені позивача представником  ОСОБА_1

При цьому, до позовної заяви на підтвердження повноважень зазначеної особи, додано копію довіреності № 354 від 18.08.2008.

Господарський суд не приймає довіреність від 02.01.2009 в якості належного доказу на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання позовної заяви від імені позивача, оскільки, вона видана представнику за підписом ОСОБА_2 посадове становище якого зазначено як в.о. голови правління ЗАТ СК "ВУСО". При цьому до позовної заяви не додано жодних доказів, що ОСОБА_2 дійсно є в.о. голови правління ЗАТ СК "ВУСО" та має право діяти від імені позивача, зокрема видавати довіреності.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Крім цього, згідно з п. 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету____ грн. /дата/.” Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 16.08.06 № 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить  керівнику  банку  (філії)  та уповноваженим ним службовим особам,  право другого підпису  належить  головному  бухгалтеру  банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 15333 від 28.09.2009  не може вважатись таким, що відповідає всім переліченим вище вимогам, оскільки до позовної заяви не додано належних  доказів того,  що в.о. начальника відділення ОСОБА_3 має право першого підпису, а ст. економіст ОСОБА_4  має право  другого  підпису.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200 , символ звітності банку - 095 . У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 15333 від 28.09.2009, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ  від 21.01.2004  № 22  Платіжне доручення  оформляється  платником  за  формою, наведеною  в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових  документів,  що  викладені  в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту  № 40 платіжного доручення  (М.П.)  ставиться відбиток  печатки   платника, зразок якої заявлений  банку  платника  в картці  зі  зразками  підписів  та  відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника)  ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які  повноважені   розпоряджатися   рахунком   і зразки підписів яких заявлені банку платника  в  картці  зі  зразками підписів та відбитка печатки.      

На поданих платіжних дорученнях  №№ 15333, 15334 від 28.09.2009 відсутні підписи та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної  класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжні доручення №№ 123 від 11.03.2009 та № 361 від 08.05.2009, з яких вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

Відповідно до п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно опису вкладення у цінний лист від 13.10.2009, який додано до позовної заяви на адресу відповідача була надіслана тільки копія позовної заяви, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і усіх доданих до неї документів.

Крім того, положеннями статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Додані до позовної заяви копії документів, не засвідчені належним чином, а тому, на думку суду, не можуть вважатись належними доказами на підтвердження обставин викладених в зазначеній заяві, що є порушенням п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи викладені обставини та керуючись  п.  1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення  позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного недоліку.

Суддя                                                                       Копитова О.С.