Рішення № 6463171, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/171-42/477 30.09.09

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані” м. Києва

про відшкодування збитків, ціна позову 215458,20 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники :

від позивача Ткаченко Р.Ю.,

від відповідача не зявився.

Суть спору:

у вересні 2008 року Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на підставі укладеного з відповідачем договору № 11/07-459 поставки продуктів нафтоперероблення від 17 липня 2007 р. він придбав у останнього 50000 л неетильованого бензину вартістю 663000 грн.

Передачу пального передбачалося здійснювати на мережі АЗС на підставі бланків-дозволів (талонів на паливо), виданих йому відповідачем.

Всупереч умов договору відповідач на момент звернення до суду з позовом передані на зберігання 30390 л бензину А-95 та 3540 л дизельного палива загальною вартістю 215458,20 грн. не повернув.

Посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем зобовязання за спірним договором йому заподіяні збитки у розмірі вартості втрачених нафтопродуктів, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму 215458,20 грн. збитків, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання не зявився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа розглядається після скасування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 29 липня 2009 р. рішення господарського суду міста Києва від 24 грудня 2008 р., постанови Київського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2009 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 липня 2007 року між сторонами по справі був укладений договір поставки продуктів нафтоперероблення № 11/07-459, за умовами якого відповідач за замовленням позивача зобовязався передати позивачу 150000 л неетильованого бензину вартістю 663000 грн., а позивач прийняти та оплатити вартість одержаної продукції протягом 45 сорока пяти банківських днів з моменту поставки товару на підставі виставленого рахунку та видаткової накладної.

Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.3 договору перехід права власності на товар на користь покупця відбувається в момент передачі бланків-дозволів та підписання повноважними представниками сторін видаткової накладної. Постачальник бере на себе зобовязання по збереженню на АЗС товару, що належить покупцеві. Витрати по зберіганню продуктів нафтоперероблення покладаються на постачальника і додатковій оплаті покупцем не підлягають.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 відпуск продуктів нафтоперероблення здійснюється в мережі АЗС постачальника. Постачальник зобовязаний здійснювати безперебійний (цілодобовий) відпуск продуктів нафтоперероблення за бланками-дозволами в мережі АЗС.

Додатковою угодою № 1 від 21 грудня 2007 р. сторони продовжили дію вищевказаного договору поставки до 1 березня 2008 р. з умовою поставки у цей період товару вартістю не більше 99450 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданого договору та додаткової угоди.

Отже, згідно з указаними умовами договору відповідач зобовязався передати за плату у власність позивача нафтопродукти погодженого обсягу та виду, зберігати придбані позивачем у нього нафтопродукти та здійснювати їх відпуск на визначеній мережі АЗС.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору, що містить елементи різних договорів (змішаний договір), а саме, в частині оплатної передачі нафтопродуктів договору поставки, врегульовані гл. 54 ЦК України, в частині зберігання товару на АЗС договору зберігання, врегульовані гл. 66 ЦК України.

Наявними у справі платіжними дорученнями №№ 669 від 28 лютого 2008 р., 5646 від 31 жовтня 2007 р., 4298 від 30 серпня 2007 р., 3649 від 27 липня 2007 р., 5008 від 28 вересня 2007 р. стверджується факт здійснення позивачем оплати за договором у розмірі 497228 грн. за передані бланки-дозволи на нафтопродукти.

Отже, з урахуванням визначених розділом 4 договору умов поставки товару обовязок відповідача передати товар був виконаний з часу передачі бланків-дозволів, що відповідає вимогам ст. 664 ЦК України.

З моменту передачі товару між сторонами виникли відносини з договору зберігання придбаних позивачем у відповідача обсягів нафтопродуктів.

Поясненнями позивача, наявними у справі бланками-дозволами, листом відповідача № 11/07-459 від 17 липня 2007 р. стверджується, що на підставі бланків-дозволів позивачем було одержано лише частину пального, решту 30390 л бензину А-95 та 3540 л дизельного палива відповідач йому не повернув.

Доказів повернення на вимогу позивача придбаних за спірним договором нафтопродуктів, які знаходилися на зберіганні відповідача, суду не надано.

Обсяг відповідальності зберігача встановлений ст. 951 ЦК України. Зокрема, згідно з ч. 1 указаної статті збитки, завдані поклажодавцеві втратою речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі вартості цієї речі.

Вартість неповернутого відповідачем пального становить 215458,20 грн., що підтверджується поясненнями позивача, наказом про встановлення роздрібної ціни на нафтопродукти на АЗС ТД “Континіум-Галичина” станом на 3 вересня 2008 р.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 623 ЦК України підлягає стягненню 215458,20 грн. збитків.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані” (04073, м. Київ, пр-т Московський, 10, код 33229580) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 215458,20 грн. збитків, 2154,58 грн. витрат по оплаті державного мита за подачу позову, 2154,58 грн. витрат по оплаті державного мита за подачу апеляційної та касаційної скарг, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар