Вирок № 64631405, 31.01.2017, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3539/16-к

Провадження № 1-кп/653/42/17

ВИРОК

іменем України

31 січня 2017 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіна О.П.

при секретарі Пшенична В.М.

за участю:

прокурора Серебрянського П.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016230140001990 від 23.09.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Генічеськ Генічеського району, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, освіта середня, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 переслідуючи прямий, корисливий умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, таємно 21.09.2016 року приблизно о 23:00 годині, прибув до торгівельного трейлера, розташованого у міському парку «ім. Т.Г.Шевченка» в м. Генічеську, Херсонської області, де через вікно проник всередину трейлера, звідки незаконно викрав два апарати для приготування коктейлів «Масар», що належать ОСОБА_2, вартість яких відповідно до висновку експерта № 510-МТ від 24.10.2016 року складає 7000,00 грн. за 1 шт., після чого викраденим розпорядився на свою користь, спричинивши своїми умисними діями потерпілій матеріальні збитки на суму 14000,00 грн.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що дійсно проник до торгівельного трейлера та викрав два апарата для приготування коктейлів. Щиро розкаюється. Пояснив, що потрібні були кошти та він вирішив залізти до трейлера, що розташований у міському парку, залізав до трейлера через вікно.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні претензій до обвинуваченого не заявляла, викрадені апарати для приготування коктейлів були їй передані на відповідальне зберігання під розписку.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення частини 3 ст. 349 КПК України, суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням наступних доказів:

-Витяг з ЄРДР від 23.09.2016 року із правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України;

-Рапорт ЧЧ Генічеського ВП ГУНП від 22.09.2016 року щодо повідомлення про вчинення крадіжки з кіоску в міському парку «ім.. Т.Г.Шевченко» в м. Генічеську;

-Протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 22.09.2016 року;

-Постанова про визнання речовим доказом від 23.09.2016 року, згідно до якої апарати для виготовлення коктейлів «Масар», в кількості 2 шт., визнані речовими доказами та переданні на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 під розписку;

-Розписка від 23.09.2016р. згідно до якої потерпіла ОСОБА_2 прийняла на зберігання вищевказані речові докази;

-Довідки про витрати на проведення експертизи, а саме товарознавча експертиза № 510-МТ від 24.10.2016 року у сумі 175,92 гривні;

-Висновок експерта №510-МТ від 24.10.2016р., згідно якого ринкова вартість коктейльного апарату «Масар» станом на вересень 2016 року може складати 7000,00 грн.;

-Матеріали що характеризують особу обвинуваченого , якими встановлено, що ОСОБА_1 1998 року народження є громадянином України, проживає по АДРЕСА_1, та за місцем проживання зарекомендував себе добре, не працює, навчається в ПТУ №27, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

За встановлених обставин та даючи оцінку наведеним вище доказам в їх сукупності, а також враховуючи роз'яснення, які містяться у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснено, що під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 проник до торгівельного трейлера через віконний отвір, при цьому переслідував прямий, корисливий умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна.

Пунктом 4 наведеної постанови визначено, що Крадіжку потрібно вважати закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Також згідно пунктом 7 вказаної постанови, крадіжка, поєднана з незаконним проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, кваліфікується, зокрема відповідно за частиною третьою статті 185.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 встановленою та доведеною, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, судом не встановлено, обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого. Обставинами, які пом'якшують покарання, визначених ст. 66 КК України, суд вважає визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд керується ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином , дані про особу обвинуваченого, який на цей час на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, навчається в ПТУ №27, раніше не судимий, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, завдана шкода відшкодована.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Заслухавши думку учасників процесу, враховуючи думку потерпілої, яка надаючи зазначила, що не має претензій, думку прокурора, який просив призначити покарання з іспитовим строком, думку обвинуваченого, який просив не позбавляти його волі та щиро каявся, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі.

Також суд вважає, що слід застосувати положення ст. 75,76 КК України, оскільки на думку суду обвинувачений може бути виправлений без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд вважає, що судові витрати за проведену у справі експертизу, а саме товарознавчу експертизу у сумі 175,92 гривні, (сто сімдесят п'ять гривень 92 копійки) - слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів та документів, які були надані суду, вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371,373,374 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

У відповідності зі ст. 76 п. 2,3,4 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: - періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчій інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1) процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 510-МТ від 24.10.2016 року в сумі 175,92 гривні (сто сімдесят п'ять гривень 92 копійки) на користь держави (р/р 31118115700002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, банк одержувач ГУДКСУ у Херсонській області).

Речові докази коктейльні апарати «Масар» в кількості 2 шт., що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 під розписку - вважати повернутими власнику ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його оголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Генічеського районного суду О. П. Крапівіна