Рішення № 64631262, 07.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/4965/16-ц 22-ц/774/380/К/17

Справа № 212/4965/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції

Провадження 22-ц/774/380/К/17 ОСОБА_1

Категорія - 26 (ІII) Доповідач: Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Чубіна А.В.

за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» - ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» та Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя,-

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувсядо Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» з позовом про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він протягом багатьох років працював на різних робочих посадах на підприємствах відповідачів. Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини 29.06.2010 року було встановлено позивачу професійні захворювання: радикулопатія L5-S1 справа в фазі загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями і больовим синдромом; деф. артроз ліктьових суглобів ПФ першого ст. з больовим компонентом. Актом розслідування професійного захворювання встановлена вина відповідачів у виникненні професійних захворювань. Довідкою МСЕК від 19.08.2011 року серії 10 ААА №072108 при повторному огляді позивачу встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 30%. У зв'язку із ушкодженням здоровя через професійні захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, розмір моральної він оцінює в розмірі 52200,00 грн., які просив стягнути з відповідача приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та 52200,00 грн., які просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від23 листопада 2016 рокупозов ОСОБА_3 задоволено частково та на його користь з ОСОБА_5 «ПівнГЗК» та ТОВ «Кривбасремонт» стягнуто по 8000 грн. моральної шкоди з кожного підприємства без стягнення податків та обовязкових платежів.

А також на користь держави з ОСОБА_5 «ПівнГЗК» та ТОВ «Кривбасремонт» стягнуто судовий збір в розмірі 275,60 грн.з кожного підприємства.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кривбасремонт» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судом безпідставно застосовано положення ст.ст. 153 та 237-1 КЗпП України, не встановлена вина відповідача ТОВ «Кривбасремонт» у виникненні професійного захворювання; факт заподіяння моральної шкоди не встановлено, а її розмір не відповідає обставинам справи. Висновок МСЕК та надані позивачем медичні документи не є доказом спричинення моральної шкоди. Суд не взяв до уваги, що шкідливі умови праці законодавчо дозволені, і позивач погодився працювати на роботі у таких умовах протягом тривалого часу. Судом не враховано, що на підприємстві ТОВ «Кривбасремонт», в шкідливих умовах, позивач працював лише 1 рік 6 місяців.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 «ПівнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, судом не враховано, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та, оскільки причиною його професійних захворювань є тривалий час роботи в умовах впливу на організм шкідливих факторів, саме його дії стали причиною професійного захворювання, що свідчить про відсутність вини підприємстві у заподіянні моральної шкоди позивачу. Вважає, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, а розмір моральної шкоди, що визначений судом до стягнення, є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а також характеру і тривалості фізичних та моральних страждань позивача. Апелянт зауважує, що висновок МСЕК та надані позивачем медичні документи не є доказом спричинення моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Кривбасремонт» підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_5 «ПівнГЗК» відхиленнюз наступних підстав.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_3 працював у підземних умовах праці на різних підприємствах, з яких у період: з 13.02.1997 по 14.07.1998, з 19.09.2005 по 31.12.2008 року перебував у трудових відносинах з відповідачем приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та 01.01.2009 року по 20.08.2010 року, часу звільнення у звязку із виходом на пенсію, перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт», що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.9-12).

05 серпня 2010 року на підприємстві ТОВ «Кривбасремонт» було проведено розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань ОСОБА_6: радикулопатія L5-S1 справа в фазі загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями і больовим синдромом; деф. артроз ліктьових суглобів ПФ першого ст. з больовим компонентом, установлених Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затвердженого головним державним санітарним лікарем Тернівського району м.Кривого Рогу 06 серпня 2010 року (а.с.7-8).

Згідно п.16 Акту професійні захворювання виникли за таких обставин: працюючи з 01.01.2009 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування в ТОВ «Кривбасремонт» на спеціалізованій дільниці № 9 з ремонту №9 з ремонту технологічного устаткування РЗФ-1 ОСОБА_3 виконував роботи по монтажу, демонтажу, ревізії та ремонту насосів, зумпфів, майданчиків обслуговування та сходів РЗФ- ВАТ «Північного ГЗК» згідно вимог технологічних карт, інструкцій з охорони праці. Умови праці при цьому через недосконалість робочого місця та обмеженість робочого простору, не дозволяю чого постійно застосовувати засоби малої механізації характеризувалися важкою фізичною працею. Працюючи раніше з 10.11.1988 по 15.05.1991 року слюсарем з ремонту збагачувального устаткування фабрики Північний ГЗК-2 дільниці № 1 СпУ № 10 ВО «Кривбасрудоремонт», 09.10.1991 по 09.10.1996 р.- слюсарем з ремонту устаткування збагачувальної фабрики Північний ГЗК-2 дільниці № 1 СпУ № 10 ВО «Кривбасрудоремонт», 13.02.1997 по 14.07.1998 р.- слюсарем черговим та ремонту устаткування УРТО ВАТ «Північний ГЗК», 19.09.2005 р. по 31.12.2008 р. слюсарем черговим та з ремонту устаткування спеціалізованої виробничої дільниці з ремонту механічного устаткування на дільниці збагачення руди РЗФ №1 ВАТ «Північний ГЗК», ОСОБА_3 виконував роботи, які згідно з даними інформаційних довідок про його умови праці №2/2-686, №688 від 23.03.2010 року підготовлених Тернівською райСЕС, також характеризуються важкою фізичною працею.

Відповідно до п.17 зазначеного Акту, причиною професійного захворювання є робота протягом 13 років 09 місяців у шкідливих умовах.

Згідно п.19 зазначеного Акту, особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є: керівництво «Кривбасрудоремонт», ПівнГЗК, ВАТ «ПівнГЗК», ТОВ «Кривбасремонт» в період роботи ОСОБА_3 на підприємствах, ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці».

Згідно копії Довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10ААА №072108 від 19.08.2011 року ОСОБА_3 при повторному огляді встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 30%, з яких 25 % по радикулопатії, 5% деф. артроз, з 01.09.2011 року безстроково, без встановлення групи інвалідності. (а.с.13).

Відповідно до виписок з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 у звязку із професійними захворюваннями неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. (14-15,16-17).

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у звязку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями моральної шкоди відповідачами, з вини яких йому й заподіяно моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням був встановлений. Він отримав професійні захворювання, втратив працездатність у розмірі 30%.

Заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків на підприємствах відповідачів, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 06 серпня 2010 року, причиною професійних захворювань позивача є є робота протягом 13 років 09 місяців у шкідливих умовах.

Згідно п.19 зазначеного Акту, особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є: керівництво «Кривбасрудоремонт», ПівнГЗК, ВАТ «ПівнГЗК», ТОВ «Кривбасремонт» в період роботи ОСОБА_3 на підприємствах, ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці».

Оскільки порушення відповідачами положень ч. 2 ст. 153 КЗпП України встановлено вищевказаним актом розслідування хронічного професійного захворювання, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг про відсутність вини відповідачів у спричиненні моральної шкоди позивачу.

Спростовуються й доводи представників відповідачів, які наведені ними в апеляційних скаргах, щодо відсутності підстав відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3, оскільки факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що професійні захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилання представників відповідачів в апеляційних скаргах на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, а відповідачі забезпечували його засобами колективного та індивідуального захисту і скорочував час дії шкідливих факторів виробництва відповідно до норм законодавства, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки здійснення відповідачами заходів для забезпечення працівникам безпечних умов праці, які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови доведеності такої шкоди.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_5 «ПівнГЗК» на користь позивача, та відхиляє доводи апеляційної скаргиОСОБА_5 «ПівнГЗК» про необґрунтованість розміру моральної шкоди.

Так, відповідно до розяснень, викладених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Стягуючи з відповідача ОСОБА_5 «ПівнГЗК» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн., суд першої інстанції врахував характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів на ОСОБА_5 «ПівнГЗК», відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника ТОВ «Кривбасремонт» про те, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з ТОВ «Кривбасремонт»на користь позивача, визначено ним, без урахування засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом не враховано характер отриманого професійного захворювання та період роботи позивача на ТОВ «Кривбасремонт» у шкідливих умовах праці, який становить 1 рік 6 місяців із загального стажу в шкідливих умовах 13 років 09 місяців. При цьому колегія суддів прийнявши до уваги вказані обставини та з урахуванням засад розумності виваженості та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої з відповідача ТОВ «Кривбасремонт» на користь позивача суми коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди з 8000 грн. до 1000 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга ТОВ «Кривбасремонт»підлягає частковому задоволенню, а рішення суду має бути змінене в частині розміру стягнутої моральної шкоди з ТОВ «Кривбасремонт».

Керуючись ст.303,307, п.3 ч.1 ст.309,313,314,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» задовольнитичастково.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2016 рокув частині розміру моральноїшкоди, стягнутоїз Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт»на користь ОСОБА_3, змінити, зменшивши цей розмір з 8000 гривень до 1000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту йогопроголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: