Ухвала суду № 64631226, 07.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 216/ 910/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/135/К/17 суддя Бондарева О.І..

Категорія № 55 (ІІ) Суддя-доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Чубіна А.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Силур» - Трофімова Сергія Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Силур» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку ,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із вимогами до Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Силур» ( надалі - ПАТ «ВО «Стальканат-Силур» ) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ВО «Стальканат-Силур» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема, на думку представника позивача, суд не врахував, що предметом заявлених позовних вимог є лише стягнення середнього заробітку у зв'язку із несвоєчасною виплатою 608,10 грн., що було встановлено судовим рішенням у справі 2/216/14-ц, та не було предметом розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України й виходив з того, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із тим, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладанням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитись із таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналіз змісту п.2 ч.1 ст.. 205 ЦПК свідчить про те, що підставою закриття провадження у справі є тотожність трьох елементів, як у справі, що розглядається, так і у справі, яка вже розглянута і де рішення набрало законної сили, зокрема мають бути ті ж сторони, спір про той же предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 6 Постанови від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет ;спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове ;матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Як видно з тексту позовних вимог заявлених ОСОБА_2 у травні 2016 року, вона ставить питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, саме у зв'язку із несвоєчасним виконанням судового рішення та виплати 608,10 грн. просила суд стягнути середній заробіток за період з 17 січня 2014 року по 23 травня 2016 р. у розмірі 35391,42 грн..

Колегією суддів досліджено матеріали цивільної справи №216/963/4-ц та позовні вимоги ОСОБА_2 , в останній редакції від 05 грудня 2014 року (а.с.132-137 том 3), що були предметом розгляду не містили вимог про стягнення середнього заробітку за період з 17 січня 2014 року по 23 травня 2016 рік у зв'язку із несвоєчасним виконанням судового рішення про стягнення середнього заробітку у розмірі 608,10 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України для закриття провадження у справі відсутні, а тому оскаржувана ухвала не може бути визнана такою, що відповідає вимогам закону.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання, з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.4 ч.1 ст.311, ст.ст. 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, - задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2016 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: А.П. Барильська

В.П Зубакова