Рішення № 6462969, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/345 29.09.09 За позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Оленівський комбінат хлібопродуктів” Донецької області до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення боргу, ціна позову 1954366,56 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача не з’явився,

від відповідача Трембанчук А.А.

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2009 року Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Оленівський комбінат хлібопродуктів” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2зб/302-2004 від 11 серпня 2004 р. Ним виконано в повному обсязі умови вказаного договору та понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву.

Всупереч умов договору відповідач не відшкодував понесені протягом квітня 2006-грудня 2007 років витрати по зберіганню матеріальних цінностей, заборгувавши йому 1954366,56 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку. Доказів поважності причин неявки у судове засідання позивач суду не надав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність позовних вимог.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 серпня 2004 р. між сторонами по справі укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2зб/302-2004.

За умовами зазначеного договору позивач зобов’язався зберігати матеріальні цінності державного резерву, а відповідач –відшкодовувати витрати позивача по їх зберіганню, виходячи із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву. Строк оплати за договором не встановлений.

Таким чином, між сторонами по справі виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані гл. 36 ЦК УРСР, гл. 66 ЦК України, Законом України “Про державний матеріальний резерв”.

З урахуванням визначеного сторонами розміру витрат, що підлягають відшкодуванню за зберігання матеріальних цінностей за договором (2,50 грн. за тонно-місяць зберігання), вимоги про відшкодування витрат на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву нарахованих позивачем понад договірну ціну в розмірі 1127563,75 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до умов договору позивач протягом квітня 2006-грудня 2007 років зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання в розмірі 826802,81 грн.

Вказані обставини підтверджуються частково поясненнями сторін, частково наданим позивачем розрахунком заборгованості, актами звірки наявності зерна державного резерву, звітами про наявність та рух матеріальних цінностей державного резерву, нарядами на відпуск матеріальних цінностей протягом позовного періоду. Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей в указаному розмірі, суду не надано.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 417 ЦК УРСР, ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. N 532 “Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву” передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги від 9 червня 2008 р. оплату за договором не провів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 530, 622 ЦК України підлягає стягненню 826802,81 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Оленівський комбінат хлібопродуктів” Донецької області задовольнити частково.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Оленівський комбінат хлібопродуктів” (85710, Донецька область, Волноваський район, сел. Оленівка, код 30492847) 826802,81 грн. боргу, 8268,02 грн. витрат по оплаті державного мита, 132,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар