Постанова № 64627839, 09.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/4414/16-п 09.02.2017 09.02.2017 09.02.2017

Номер провадження: 33/784/64/17

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/64/17 Головуючий у місцевому суді: ОСОБА_1 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Гулого В.П.,

за участю:

секретаря Тимошенка О.С.,

за участю:

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

9 лютого 2017 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Вірменія, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Дружби, 1,

- притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

в с т а н о в и в:

Постановою судді встановлено, що 18 листопада 2016 року приблизно о 23:40 годині водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом ВАЗ 217030, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Космонавтів біля будинку № 126/3 в місті Миколаєві з ознаками алкогольного спяніння, у звязку з чим, йому було запропоновано пройти аналіз за допомогою газоаналізатору „Драгер на місці в присутності двох свідків. Проведений аналіз підтвердив, що ОСОБА_3 знаходиться в стані спяніння зі вмістом алкоголю 1,02 проміле.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2016 р., виключивши з накладених на нього адміністративних стягнень стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, в решті оскаржувану постанову залишити без змін.

Зазначає, що був змушений сісти за кермо автомобіля в стані алкогольного спяніння з метою доставлення автомобіля до автостоянки, так як не міг залишити його без нагляду на вулиці через побоювання за його схоронність у звязку з випадками викрадення або розукомплектування автомобілів в м. Миколаєві, що мали місце останнім часом, так як його автомобіль не застрахований за полісом КАСКО та не обладнаний надійною протиугінною сигналізацією, тому викрадення або пошкодження його автомобіля, який є єдиним засобом заробітку та джерелом доходів для його сімї, оскільки займається приватними перевезеннями, мало б украй негативні наслідки, настанню яких він бажав запобігти, а ціна послуг працівника служби таксі, який би міг доставити його та сімю на його автомобілі до місця його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки громадський транспорт в цей час вже не працював, не відповідала його фінансовим можливостям, також ніхто із знайомих, яким він зателефонував, не зміг йому допомогти через пізній час.

Вказує, що проїхавши приблизно 50 метрів, був зупинений нарядом патрульної поліції м. Миколаєва. На питання поліцейського про те, чи вживав спиртні напої, зізнався, що вживав пиво, та погодився пройти огляд на стан спяніння. При цьому, одразу ж повідомив співробітників поліції про обставини, через які був змушений сісти за кермо автомобіля з метою доставлення автомобіля до автостоянки.

Вважає, що його дії були вимушеними і такими, що зумовлені обєктивними обставинами.

Також зазначає, що є єдиним годувальником для своєї сімї, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей, тому позбавлення його права керування автомобілем на 1 рік фактично зробить неможливим для нього годувати сімю.

Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, серія АП1 № 129200, від 19 листопада 2016 року, який, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, 18 листопада 2016 року близько 23 год. 40 хв. в м. Миколаєві, Інгульський р-н, вул. Космонавтів, 126/3 водій ОСОБА_3, в порушення п. 2.9 «а», керував т/з ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_2, в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager ARCC-0221» в присутності двох свідків. Результат тесту №202 виявив 1.02 проміле.

По суті порушення в протоколі ОСОБА_3 пояснив, що згоден, випив пляшку пива.

Виходячи із даних тесту № 202 технічного приладу алкотестер «Драгер» (а.с. 1), в м. Миколаєві в Інгульскому р-ні, вул. Космонавтів, 126/3, тобто на місці зупинки транспортного засобу ВАЗ 217030, державний номер НОМЕР_2, о 23 годині 57 хвилин 18 листопада 2016 року було проведено відповідне дослідження, за результатами якого виявлено у ОСОБА_3 1.02 проміле.

Вказані результати, а також проведення такого дослідження у присутності двох свідків ОСОБА_3 підтверджено і під час апеляційного розгляду.

Вказані докази свідчать, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, тобто місцевий суд дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення на ОСОБА_3, визначенні його виду та розміру, місцевим судом дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені ст. 33 КУпАП.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі щодо виключення з накладених на нього адміністративних стягнень стягнення у виді позбавлення права на керування транспортними засобами строком на 1 рік, з відповідною зміною постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2016 року, є такими, що не відповідають вимогам закону, так як судом накладено стягнення на ОСОБА_3 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є абсолютно визначеною, оскільки санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП чітко та однозначно визначено вид і розмір стягнень. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, з урахуванням внесених змін Законом України від 14 липня 2015 року № 596 VIII, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Місцевий суд в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, зясував обставини, що підлягали зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо розгляду справи у місцевому суді за відсутності ОСОБА_3, то ця обставина була досліджена судом апеляційної інстанції при вирішенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на викладене, а також на відповідність судового розгляду та постанови місцевого суду вимогам КУпАП, ОСОБА_3 обґрунтовано притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя