Ухвала суду № 64626405, 09.02.2017, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1630/16-к

Провадження № 1-кп/144/10/17

У Х В А Л А

09.02.2017 смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуюча - суддя Задорожна Л.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Грушовенко О.В.,

прокурора Січкаренко І.В., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника адвоката Кольченко Н.В.,

розглянувши в залі суду в смт Теплик Вінницької області клопотання захисника адвоката Кольченко Н.В. про призначення судової психіатричної експертизи,

в с т а н о в и в:

За змістом обвинувального акта ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого Кольченко Н.В. заявила клопотання про призначення судової психіатричної експертизи ОСОБА_2, посилаючись на те, що його було звільнено з військової служби в Збройних Силах України в 1998 році у зв'язку з хворобою. Як вказує сам ОСОБА_2, йому було поставлено діагноз «психопатія». Вважає, що такі відомості викликають сумнів в психічній повноцінності обвинуваченого, тому необхідно вирішити питання щодо осудності чи обмеженої осудності ОСОБА_2.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання про призначення психіатричної експертизи. Пояснив, що ним було втрачено документи про стан його здоров'я, які були видані при звільненні з лав Збройних Сил. З 1998 року він за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, на обліку не перебував.

Прокурор Січкаренко І.В. заперечує проти призначення у справі психіатричної експертизи, оскільки для цього відсутні підстави.

Потерпіла ОСОБА_1 заперечує проти проведення такої експертизи.

Вирішуючи клопотання захисника про призначення судової психіатричної експертизи, суд виходить з такого.

За змістом п.3 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до вимог ст.509 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:

1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).

У військовому квитку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 зазначено, що 23 грудня 1997 року ОСОБА_2 розпочав службу в Збройних Силах, а звільнений з лав ЗСУ за станом здоров'я наказом командира в/ч АО 759 №91 від 07 травня 1998 року. У цьому квитку також вказано, що ОСОБА_2 після звільнення направлений до Теплицького РВК та придатний до служби в запасі. Відомостей про те, що ОСОБА_2 було прийнято на військовий облік, квиток не містить.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що запис у військовому квитку про звільнення ОСОБА_2 з військової служби за станом здоров'я не є достатньою підставою для призначення судової психіатричної експертизи, оскільки не містить інформації який саме стан здоров'я перешкоджав продовженню військової служби, а про інші обставини(як то медичні документи чи неадекватну поведінку обвинуваченого) стороною захисту не було заявлено.

Керуючись ст.ст. 242, 509, 372 КПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Кольченко Н.В. про призначення судової психіатричної експертизи.

Роз'яснити захисникові та обвинуваченому ОСОБА_2, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ