Постанова № 64626158, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/5012/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.11.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Миколаєві лейтенанта поліції Лененка Ігора Олеговича, Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м.Миколаєві лейтенанта поліції Лененка Ігора Олеговича, Управління патрульної поліції в м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції та просив визнати протиправними дії інспектора щодо складання постанови та скасувати постанову серії АР №040048 від 28.09.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.11.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії інспектора патрульної поліції 3 роти 4 батальйону лейтенанта поліції Лененка Ігора Олеговича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу 28.09.2016 р. Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №040048 від 28.09.2016 р., винесену відносно ОСОБА_1 скасовано.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 28.09.2016 р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у м. Миколаєві по пр. Миру здійснив проїзд на перехресті з вул.Південною та був зупинений інспектором 3 роти 4 батальйону УПП в м. Миколаєві лейтенантом поліції Лененко І.О. Інспектором було пояснено позивачу, що він здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофору (жовтий), чим порушив вимоги п.3.7 ПДР України.

Інспектором 3 роти 4 батальйону УПП в м. Миколаєві лейтенантом поліції Лененко І.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР №040048 за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Скасовуючи постанову серії АР №040048 про притягнення до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції зазначав, що позивачем не було порушено п.3.7 ПДР України, а саме проїзд на забороняючий сигнал світлофору (жовтий), крім того судом зазначено про протиправність дій інспектора щодо розгляду справи відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу.

Судова колегія суду апеляційної інстанції частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносно правомірності дій інспектора 3 роти 4 батальйону УПП в м. Миколаєві лейтенанта поліції Лененко І.О. щодо складання постанови АР №040048 від 28.09.2016 року слід зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

У відповідності до ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже виходячи з зазначеного, розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та притягнення особи до відповідальності відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що інспектор 3 роти 4 батальйону УПП в м. Миколаєві лейтенанта поліції Лененко І.О. при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не в спосіб передбачений КУпАП.

Також аналізуючи відеозаписи, які наявні в матеріалах справи встановлено, що інспектором патрульної поліції дотриманий порядок винесення постанови, в тому числі позивачу були належним чином роз'яснені права та обов'язки, відповідно до ст. 268 КУпАП. (а.с.15).

З огляду на викладене судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу задоволенню не підлягають.

Стосовно вчинення позивачем самого правопорушення та винесення інспектором з цього приводу постанови серії АР №040048 від 28.09.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, судова колегія вважає за необхідне зазначити настпуне.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП. орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено з матеріалів справи 28.09.2016 р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у м. Миколаєві по пр. Миру здійснив проїзд на перехресті з вул.Південною та був зупинений інспектором 3 роти 4 батальйону УПП в м. Миколаєві лейтенантом поліції Лененко І.О.

Інспектором було пояснено позивачу, що він здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофору (жовтий), чим порушив вимоги п.3.7 ПДР України, однак факт вчинення порушення правил дорожнього руху позивачем, інспектором не зафіксовано.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що інспектором патрульної поліції після зупинки автомобіля було оглянуто запис з відеореєстратора позивача на якому зафіксовано факт скоєння правопорушення.

Судом апеляційної інстанції були досліджені дані відеозаписи 20160928…3392.mov та 20160928…3396. mov на яких, як зазначає апелянт, зафіксовано з відеореєстратора позивача проїзд перехрестя на забороняючий сигнал сфітлофору, однак після перегляду цих матеріалів не можливо встановити взагалі будь-які докази, підтверджуючі факт скоєння адміністративного правопорушення, оскільки зображення є не чітким, встановити на який колір світлофору проїхав перехрестя позивач на цьому зображені взагалі не можливо.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також посилання апелянта на рапорти інспекторів не є належним доказом по справі, оскільки інспектори є не безсторонніми особами. Інших доказів які б підтверджували позицію апелянта до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо скасування постанови серії АР №040048 про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відповідачем, як органом владних повноважень, не доведено скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 03.11.2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №040048 від 28.09.2016 р., винесену відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження по зазначеній адміністративній справі, на підставі п.1ст.247 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик