Ухвала суду № 64626116, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1393/16

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.09.2016 р. № 0004561405, № 0004571405.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що встановлені в акті перевірки обставини, не свідчать про порушення позивачем ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.09.2016 р. №0004571405 - повністю, від 13.09.2016 р. №0004561405 - частково на суму 1600 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 26.08.2016 р. посадовими особами відповідача здійснено фактичну перевірку у торгівельному кіоску з продажу вина, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1

Під час проведення перевірки встановлено порушення:

- п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (проведено розрахункову операцію з продажу алкогольних напоїв на суму 40 грн. без застосування РРО);

- п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (реалізація товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем реалізації - в наявності товар: вино "Приморське" червоне (кріплене місце) у ємності 10 л, на який відсутні первинні документи (накладні, чеки, товарно-транспортні накладні, тощо). Вартість вказаного товару за цінами реалізації складає 800 грн. (10 л. х 80 грн./л);

- ст.11 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (продаж алкогольних напоїв, не маркованих марками акцизного податку - розлив вина "Приморське" відбувається з дерев'яної бочки об'ємом 10 л, марка АП на якій відсутня);

- ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії);

- ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, який не має статусу суб'єкта громадського харчування (ресторанного господарства).

На підставі акту фактичної перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 13.09.2016 р. № 0004561405, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог п.п.1, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 1601 грн., № 0004571405, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог ст.ст.11, 15, 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 40800 грн.

Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду, що для визначення правомірності застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, необхідно встановити факт реалізації у торговельному кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, будівля комплексу «О20П» вина "Приморського" алк. більше 16 % об.

З матеріалів справи вбачається, що факт реалізації у даному кіоску вина "Приморське" алк. більше 16 % об. не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Крім того згідно первинним документам, а саме посвідченнями про якість продукції у спожитковій тарі від 25.05.2016 р. № 1206, від 30.06.2016 р. № 1553, товарно-транспортними накладними від 25.05.2016 р. № 001579, від 30.06.2016 р. № 002082, видатковими накладними від 25.05.2016 р. № 2-00002015, від 30.06.2016 р. № 2-00002680, відповідно до яких серед вин, які придбано ФОП ОСОБА_1 для реалізації, відсутнє вино "Приморське".

Також апелянтом до суду першої інстанції надано посвідчення про якість продукції у спожитковій тарі від 25.05.2016 р. № 1206, додаток до сертифіката відповідності. Ці документи також вказані у п.2.1.10 акту фактичної перевірки від 26.08.2016 р.

Однак посвідчення про якість продукції у спожитковій тарі від 25.05.2016 р. № 1206 не спростувало, а навпаки підтвердило доводи позивача, оскільки із 12 зазначених у ньому видів вин відсутнє вино "Приморське" алк. більше 16 % об.

Що стосується додатків до сертифікату, то вони відображають лише загальний перелік вин, виробником яких є ПрАТ "Вікторія", і які пройшли сертифікацію.

З наведених представником апелянта доводів вбачається, що ревізор який проводив фактичну перевірку вказав на те, що визначив марку вина візуально. Інших доказів продажу ФОП ОСОБА_1 вина "Приморське", ніж інформації, викладеної в акті фактичної перевірки, апелянтом не надано.

З огляду на зазначене судова колегія вважає, що реалізація вина "Приморське" алк. більше 16 % об. у кіоску, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 є припущенням ревізора, яке спростовується матеріалами справи, а саме посвідченнями про якість продукції у спожитковій тарі від 25.05.2016 р. № 1206, від 30.06.2016 р. № 1553, товарно-транспортними накладними від 25.05.2016 р. № 001579, від 30.06.2016 р. № 002082, видатковими накладними від 25.05.2016 р. № 2-00002015, від 30.06.2016 р. № 2-00002680.

Крім того апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів того, що у кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, 26.08.2016 р. ОСОБА_2 реалізувала ПЕТ-пляшку вина "Приморське" алк. більше 16 % об. та що у даному кіоску 26.08.2016 р. на реалізації перебувала дерев'яна бочка вина "Приморське" ємністю 10 л, на якій марка акцизного податку була відсутня, хоча саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доказування правомірності своїх рішень.

Також відповідно до пп. 20.1.6. п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплати податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням яких, покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.14. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право також у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Як встановлено з матеріалів справи при проведенні фактичної перевірки позивача посадові особи не надсилали жодних вимог про надання первинних документів, які підтверджують факт придбання товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в місці продажу товарів, а також запитів щодо надання документів податкового та бухгалтерського, обліку для їх перевірки та можливості зробити висновки з приводу правильності ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що обов'язковість ведення рахунків, в тому числі по товарно-матеріальних цінностях, передбачена та встановлена законодавчо тільки для юридичних осіб, однак для фізичних осіб - підприємців законодавчо такого обов'язку не встановлено.

Відповідно до постанови Верховного Суду Українивід 20.01.2015р. по справі №21-275а відповідальність за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, може бути застосована до юридичної особи.

Так вищевказана відповідальність може бути застосована лише у тому випадку, коли ця особа не веде облік товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку П(С)БО 9 "Запаси". Сама по собі відсутність на момент перевірки накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані не є підставою для застосування до фізичної-особи підприємця фінансових санкцій, оскільки П(С)БО 9 «Запаси» не поширюється на фізичних осіб-підприємців.

Оскільки нарахування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місце реалізації, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка пов'язано виключно з реалізацією вина "Приморське" алк. більше 16 % об., факт якого не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про протиправне застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 1600 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016 р. № 0004561405 за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Положеннями ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

З аналізу даної правової норми слідує, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати торгівлю столовими винами без отримання ліцензії.

Відповідно до ДСТУ 4806:2007 "Вина. Загальні технічні умови", таблиці 3 - "Фізико- хімічні показники вин відповідно до груп та типів, об'ємна частка етилового спирту, згідно з ДСТУ 4112.3 або ГОСТ 13191, столового вина складає 9,0-14,0 %.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, здійснює роздрібну торгівлю столовими винами з об'ємною часткою етилового спирту від 9,6 % до 12,1 %, що підтверджується посвідченнями про якість продукції у спожитковій тарі від 25.05.2016 р. № 1206, від 30.06.2016 р. № 1553.

Роздрібна торгівля столовими винами здійснюється без отримання ліцензії, про що безпосередньо зазначено у ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

З огляду на викладене апелянтом неправомірно застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 17000 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016 р. №0004571405 за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Згідно п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Таким чином, реалізація суб'єктом господарювання столових вин на розлив (на винос) в ПЕТ-пляшки, як різновиду роздрібної торгівлі, чинним законодавством не обмежена лише закладами громадського харчування.

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 виявлено лише факт продажу алкогольних напоїв на розлив, про що і зазначено в акті. Також встановлено, що особою, яка здійснювала розрахунки, реалізовано не вино "Приморське" алк. більше 16 % об., а столове вино.

В акті фактичної перевірки вказано, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у кіоску, тобто в приміщенні, в якому відсутні будь-які спеціально обладнані місця для споживання придбаних алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці).

Більш того, споживання на місці алкогольних напоїв передбачає його споживання з відкритого посуду (стаканів, рюмок, бокалів, тощо), а не із закоркованої ПЕТ-пляшки. У акті перевірки ревізорами зафіксовано факт продажу вина у ПЕТ-пляшку (підтверджується і долученим до справи фотознімком), що виключає намір позивача на продаж вина для споживання на місці.

Враховуючи викладене, в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Таким чином, встановлені в акті перевірки обставини, не свідчать про порушення позивачем ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому відповідачем протиправно застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафна санкція у розмірі 6800 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016р. № 0004571405.

З огляду на викладене обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик