Ухвала суду № 64626105, 08.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

8 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» про перегляд заочного рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 20 квітня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛОТ», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Токмацький районний суд Запорізької області заочним рішенням від 26 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 20 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 жовтня 2016 року судові рішення судів першої апеляційної інстанцій залишила без змін.

У заяві публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» (далі - ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ») порушується питання про скасування заочного рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 20 квітня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року та передачу справи на розгляд до суду першої інстанції з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав:

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах указаних норм матеріального права.

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року, постанови Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року, 5 лютого 2014 року (справи № 6-152цс13 та № 6-160цс13), 18 листопада 2015 року.

Перевіривши доводи заявника, викладені в заяві про перегляд судових рішень, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив зокрема з того, що між позивачем та позичальником 4 жовтня 2011 року було укладено договір № 5 про внесення змін до кредитного договору, в якому сторони закріпили умови стосовно підвищення розміру процентів за кредитом. Також 11 листопада 2011 року між ними було укладено договір № 6 про внесення змін до кредитного договору, в якому було скорочено період відстрочки щодо сплати боргу тіла кредиту, передбачені умови про підвищення процентів за кредитом та змінено графік повернення кредиту.

Оскільки зазначені договори про внесення змін до кредитного договору були укладені без згоди поручителів та зумовили збільшення обсягу їхньої відповідальності, то порука припинилася.

Висновки зроблені судом касаційної інстанції в ухвалі від 12 листопада 2014 року про застосування частини першої статті 559 ЦК України не суперечать висновкам, зробленим касаційним судом, в ухвалі, про перегляд якої подано заяву.

Порівняння змісту вказаного судового рішення зі змістом судових рішень, про перегляд яких подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову, аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

З огляду на викладене підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, передбачена пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Висновки зроблені Верховним Судом України в постановах від 10 жовтня 2012 року, 5 лютого 2014 року (справи № 6-152цс13 та № 6-160цс13), 18 листопада 2015 року про застосування частини першої статті 559 ЦК України не суперечать висновкам, зробленим касаційним судом, в ухвалі, про перегляд якої подано заяву.

Таким чином, підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з його невідповідністю викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбачена пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, теж відсутня.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛОТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» про перегляд заочного рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 20 квітня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк Н.П. Лященко Я.М. Романюк